Байдужим і не байдужим,віруючим
і невіруючим, заблукалим і лицемірним,
і відвертим покидькам...
“Прозріють ті - бажає хто прозріти.
Ті осягнуть - у кого розум є…”
Горіла свічка у вікні,
Прощальним полум’ям палала.
Нестерпні спогади сумні.
Страждальним душам
Поминки справляла.
Я є, я ще жива,не вмерла,
Я житиму, допоки той
Останній українець
Хохлом зросійщеним не стане,
Де взявся тут могутній дубе,
Посеред степу, вітру й пустоти?
І подорожній прохолоди не забуде,
І силу старця, духу для мети.