Так треба
Пітер Паркер
Дивлячись через вікно на вулицю, помічаю, що не можу відірвати очей від заворожуючого дрібного дощу.
Холодний ранок, мокрий асфальт, люди поспішають у справах. Хтось встигає, а хтось, як завжди, ніколи не запізнюється.
Ховаючись під парасолькою молода мама веде за руку маленьку дівчинку, якій, мабуть і все одно, куди її ведуть, тому що зараз вона більше нагадує зомбі, який ще спить. Рухаються тільки ноги, не оминаючи калюжі та розбитих ям на асфальті, що ремонтували ще в часи дитинства її батьків. І якби не тягнули за руку, то так і стояла би на місці. Не має значення, куди потрібно йти – так треба.
АВТОРСЬКІ СТОРІНКИ
Чужі серед своїх
Як швидко можна спаплюжити хорошу справу! У Вінниці почала працювати нова поліція, але її керівником призначили сепаратиста з Криму Шевцова! В людей нуль довір'я до цієї людини. Як поліція збирається працювати? Як...
Детальніше...Коли ж президент буде виконувати свої об…
Україна постала перед непростим вибором! Підтримувати чи не підтримувати 3-й МАЙДАН? Проти підтримки звучать серйозні аргументи: від "все на руку Москви" до "це шлях до РУЇНИ". Аргументи справедливі. Але як спонукати Порошенка...
Детальніше...Потішні полки
Кагорти українських прокурорів Без тяганини, не вступавши в бій, Отримали мандати сторожа законів І стали всі учасниками бойових подій.
Детальніше...Побував на прийомі у депутата нашого рег…
Спеціально по темі розмноження клена-паразита побував на прийомі в нардепа Івана Спориша. Він, на жаль, навіть не знає, яке це дерево. Я просив розробити закон про покарання тих, на землях чиїх...
Детальніше...Кіборгам
Він падав і відходив тихо. Холодний камінь, скроплена земля. Безмежна туга у очах і спокій. Далеко у безпеці вся сім’я.
Детальніше...АВТОРИ
ВСІ НОВИНИ
17-05-23
Увага! Трудовий архів переїхав
17-03-22