Так треба
Пітер Паркер
Дивлячись через вікно на вулицю, помічаю, що не можу відірвати очей від заворожуючого дрібного дощу.
Холодний ранок, мокрий асфальт, люди поспішають у справах. Хтось встигає, а хтось, як завжди, ніколи не запізнюється.
Ховаючись під парасолькою молода мама веде за руку маленьку дівчинку, якій, мабуть і все одно, куди її ведуть, тому що зараз вона більше нагадує зомбі, який ще спить. Рухаються тільки ноги, не оминаючи калюжі та розбитих ям на асфальті, що ремонтували ще в часи дитинства її батьків. І якби не тягнули за руку, то так і стояла би на місці. Не має значення, куди потрібно йти – так треба.
АВТОРСЬКІ СТОРІНКИ
Горіла свічка у вікні
Горіла свічка у вікні,Прощальним полум’ям палала.Нестерпні спогади сумні.Страждальним душам Поминки справляла.
Детальніше...Священна могила
У червні місяці 2014 року відбулися перші бої за Савур-могилу, легендарну височину у Донецькій області. Бої продовжувались на протязі всього літа. Величезні втрати, підступна смертельна "братська допомога" з-за російського кордону, не...
Детальніше...Не вгамується попівська рать...
Все не вгамується попівська рать, Все світом хоче керувать. З усіх шпаринок виглядають. І мов таргани виповзають.
Детальніше...Зручна позиція
Пам`ятається, під час подій 6 грудня в Вінниці Олійник запідозрив велику кількість людей в діях на користь Путіна. Голослівні звинувачення. Підстави – переляк з провалом плану повалення Свитка. З часом виявилося, що...
Детальніше...Потішні полки
Кагорти українських прокурорів Без тяганини, не вступавши в бій, Отримали мандати сторожа законів І стали всі учасниками бойових подій.
Детальніше...АВТОРИ
ВСІ НОВИНИ
17-05-23
Увага! Трудовий архів переїхав
17-03-22