Так треба
Пітер Паркер
Дивлячись через вікно на вулицю, помічаю, що не можу відірвати очей від заворожуючого дрібного дощу.
Холодний ранок, мокрий асфальт, люди поспішають у справах. Хтось встигає, а хтось, як завжди, ніколи не запізнюється.
Ховаючись під парасолькою молода мама веде за руку маленьку дівчинку, якій, мабуть і все одно, куди її ведуть, тому що зараз вона більше нагадує зомбі, який ще спить. Рухаються тільки ноги, не оминаючи калюжі та розбитих ям на асфальті, що ремонтували ще в часи дитинства її батьків. І якби не тягнули за руку, то так і стояла би на місці. Не має значення, куди потрібно йти – так треба.
АВТОРСЬКІ СТОРІНКИ
Де зараз ви, кати мого народу?
Василь СИМОНЕНКО. * * * Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже чорна ваша злоба не впаде.
Детальніше...Небесній сотні
Небесній сотні присвячується. Величні духом, вбиті та не мертві. Були ви перші хто життя віддав. Тут смерть собі нарахувала жертви. Потік людської крові і її злякав.
Детальніше...Горіла свічка у вікні
Горіла свічка у вікні,Прощальним полум’ям палала.Нестерпні спогади сумні.Страждальним душам Поминки справляла.
Детальніше...Хозяин Укртелекома
А мне хотелось бы встретиться с Ахметовым, нашим хозяином и сказать ему: "Ринат Леонидович, Вы же из конкретных пацанов, а вас так безбожно обворовывают. И это видно безо всяких ревизий...
Детальніше...Хто ти???
Ці рядки важко буде зрозуміти тим, хто ніколи не жив в СРСР. Проте, для думаючих і бажаючих розібратися в нашій історії, завжди можна знайти відповіді на поставлені власні запитання. А тим, хто мав...
Детальніше...АВТОРИ
ВСІ НОВИНИ
17-05-23
Увага! Трудовий архів переїхав
17-03-22