Байдужим і не байдужим,віруючим
і невіруючим, заблукалим і лицемірним,
і відвертим покидькам... 
“Прозріють ті - бажає хто прозріти.
Ті осягнуть - у кого розум є…”

Горіла свічка у вікні,
Прощальним полум’ям палала.
Нестерпні спогади сумні.
Страждальним душам 
Поминки справляла.

Я є, я ще жива,не вмерла, 
Я житиму, допоки той 
Останній українець 
Хохлом зросійщеним не стане, 

Де взявся тут могутній дубе,
Посеред степу, вітру й пустоти?
І подорожній прохолоди не забуде,
І силу старця, духу для мети.