Злітаю
Володимир Лисак
Коли я бачу зграї думок, що кольоровими птахами злітають у небо, я розумію хто відпускає їх...
Іноді мені здається, що я розумію птахів. Та частіше я помиляюся...
АВТОРСЬКІ СТОРІНКИ
Кіборгам
Він падав і відходив тихо. Холодний камінь, скроплена земля. Безмежна туга у очах і спокій. Далеко у безпеці вся сім’я.
Детальніше...До дня селища
Промайнуло свято селища в Мурованих Курилівцях. Можливо не так помпезно, проте з феєричними промовами і т.д. А далі, чорна ніч опустилась на землю і звичайно стало темно. Центральна вулиця Соборна-...
Детальніше...Президенти
Не будемо пригадувати сиву давнину. З князями, отаманами і гетьмана́ми. І перескочимо новішу еру, ще одну. Із першими та другими секретарями. Новітній час і імена також нові. На зламі двох епох...
Детальніше...Не ангелы, а профессионалы...
Случилось это в далёких 90. Только что развалилась великая империя, но люди продолжали жить по-старому, но всё больше по инерции. Был чудный майский день, пятница, конец рабочей недели. Я прошёл два квартала...
Детальніше...Злітаю
Коли я бачу зграї думок, що кольоровими птахами злітають у небо, я розумію хто відпускає їх... Іноді мені здається, що я розумію птахів. Та частіше я помиляюся...
Детальніше...