Щоб не згасла пам'ять...

Автор: Сергій Категорія: Наше Придністров'я Створено: П'ятниця, 28 липня 2017, 01:46

В серпні цього року мине 75 років з дня трагедії в нашому районі – розстрілу фашистами єврейського населення, про яку 1 грудня 1944 року розповіла районна газета «Наша перемога»: «…В центрі містечка, біля базарної площі, є декілька зруйнованих будинків. Тут ще є залишки колючого дроту, а в деяких місцях збереглася колюча огорожа. Отут і почалася страхітлива трагедія, яку чинили німецькі душогуби… З приходом німців всіх євреїв було переселено сюди в так зване гетто. В кілька невеликих хат німці зігнали біля двох тисяч дорослих, дітей, стариків і жінок.

Умови життя були нестерпимі… В тісноті і бруді, голоді і холоді томилися люди, десятками вмирали від хвороб. Але цього мало було гітлерівським людожерам. Вони старанно готувалися до масового вбивства невільників. В двох кілометрах від Мурованих Куриловець день і ніч копались величезні ями, копались і біля села Попової.

20 серпня 1942 року, опівдні, табір густим кільцем оточили німці та запроданці-поліцаї. На другий день о 6-й годині ранку оскаженілі німецькі бандити та поліцаї почали виганяти людей із будинків на базарну площу, розділяли чоловіків від жінок, дітей від матерів. Плачі і крики бриніли над містечком. По шосе простягнулась велика людська колона – то йшли люди на страшну мученицьку смерть.

Кривава розправа розпочалася із жінок і дітей. До величезної ями підводили по чотирьох, наказували роздягатися, сходити в могили і лягати ниць. Коли шар жінок і дітей був виложений, роздавалась черга із автомата – то стріляв кат. Крики і зойки нещасних наповнювали повітря, божеволіли люди…

За яких-небудь 4-5 годин гітлерівські канібали розстріляли півтори тисячі радянських громадян. Тут кожна грудка землі була проникнута людською кров’ю. Ще довго свіжа земля ворушилась над могилами…»

На жаль, могили невинно убієнних в урочищі «Янково» та біля Роздолівки занедбані і забуті, заросли бур’янами. Нещодавно мені довелось побувати в Хмільнику і побачити впорядковані братські могили євреїв і територію навколо них. Місцеві жителі кажуть, що такого меморіалу, як у Хмільнику, більше немає ніде в Україні. А заслуга в створенні такого меморіального комплексу-парку колишнього очільника «Хмільницькі електромережі» І.М. Абовича.

Пройшло вже чимало років, однак пам’ять про безневинно закатованих досі жива в Бершадському районі. Щоб нащадки пам’ятали, в районі пам’ятні знаки жертвам Голокосту споруджено в шести населених пунктах.

Три роки тому обеліск загиблим євреям встановлено в Сніткові з написом: «Цей скорботний камінь стоїть на місці снітківського гетто на знак скорботи про чорний день 21 серпня 1942 року для тисячі снітківчан, розстріляних тільки за те, що вони були євреями..»

Незважаючи на роки, пам’яті людській не повинно бути кінця. Ще в січні цього року президія районної організації ветеранів звернулась до селищної ради з листом про вирішення питання встановлення пам’ятного знака в Мурованих Курилівцях на місці колишнього гетто. Як не прикро, через кілька місяців від однієї з посадових осіб почув болючі слова: «А ви докажіть, що тут було гетто». Як кажуть, коментарі зайві.

І ще про одне. В березні 1944 року німецько-фашистські окупанти, відступаючи, познущались над жителями населених пунктів району. Так, кілька десятків чоловіків були спалені в млині села Рівне, а в лісі неподалік села Наддністрянське окупанти розстріляли біля двадцяти жителів села Нишівці. На місці розстрілу був споруджений з нетривких матеріалів пам’ятний знак з прізвищами убієнних, який в даний час руйнується. 

Сподіваюсь, що байдужості буде покладено край і пам’ять про трагічні сторінки нашої історії не згасне.

 


Віктор МАКІТРУК, голова районної організації ветеранів.

Додати коментар


Захисний код
Оновити