Загальна площа нашого району складає 88647 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя - 65900 га (74,3 % від загальної площі), із них ріллі - 55259 га (83,9 % від площі сільськогосподарських угідь), багаторічні насадження - 2132 га (3,2 %), сіножаті - 1091 га (1,7 %), пасовища - 7415 га (11,8%). Ліси та інші лісовкриті площі складають - 15147 га (17,1 % від загальної площі).
Грунти, на яких селяни району вирощують сільськогосподарську продукцію, представлені в основному типом сірих лісових із їх опідзоленими світло-сірими, сірими і темно-сірими. Світло - сірі і сірі опідзолені грунти займають площу 36,8 тис. га, або 80 % від загальної площі ріллі.
Грунт складається з трьох фаз, що взаємодіють між собою: твердої, рідкої та газоподібної. Тверда фаза, яка становить 40-60 відсотків усього його об’єму на 90-9 % складається з різних матеріалів: зокрема кварцу ~ 60-80%, окисів алюмінію 10-15%, окисів заліза 5-10% і лише 10-15 % з органічної частини, яку називають гумусом.
Вміст гумусу в тридцяти сантиметровому шарі орних земель у нашому районі складає в середньому у відсотках 1960 р.-1,97; 1980р. — 1,97; 1985 р. - 2,10; 1990 р. - 1,99; 2000 р. -2,02.
За вмістом гумусу .визначається бал родючості, який згідно шкали якісної оцінки грунтів при вмісті гумусу 2,02 по району складає 42. Наприклад, вміст гумусу і бал родючості в Бахтині становлять відповідно 2,6 – 44, Лучинчику – 2,4-2,6 – 46, Котюжанах – 2,5-3,1 – 50 та Вищеольчедаєві – 1,8-2,3 – 44. Дехто говорить, що у нас поганий грунт. Вважаю, що це думка хибна. Ми мусимо твердо засвоїти, що поганої землі не буває. Бувають лише безплідні людські зусилля, якщо вони не розумні. Необхідно повернути землі її дух , її родючість - гумус. Дані науково-дослідних установ свідчать про те, що запаси гумусу зменшуються зі швидкістю в середньому 500 - 700 кг на рік з 1 гектара. Причиною цього є недостатні дози внесення органічних та мінеральних добрив, їх співвідношення. Тому в даних умовах необхідно збільшити внесення органічних та мінеральних добрив, для цього проводити розвиток галузі тваринництва.
Потрібно категорично заборонити спалювання пожнивних решток, забезпечити всі зернозбиральні комбайни січкарнями. Розрахунки показують, що при спалюванні стерні озимої пшениці при врожайності 40 цнт. з гектара знищується така кількість органічних речовин в орному шарі грунту, що для її компенсації потрібно внести 12 тонн гною. Від вмісту гумусу в грунті в прямій залежності є урожайність сільськогосподарських культур. Досягнення кінцевої мети не можливе без запровадження у сільськогосподарське виробництво інноваційних технологій. Важливу роль у підвищенні врожаїв сільськогосподарських культур, ведення галузі тваринництва та збільшення валового виробництва сільськогосподарської продукції відіграє впровадження у виробництво науково обгрунтованих систем землеробства, які передбачають планомірне підвищення родючості грунтів, удосконалення структури посівних площ, освоєння сівозмін, застосування прогресивних систем обробітку грунту і внесення добрив, впровадження високопродуктивних сортів і гібридів, поліпшення насінництва, високоефективне використання техніки, своєчасний захист посівів від шкідників, хвороб і бур’янів.
Валовий збір зернових по району склав близько 54 тис. тонн при урожайності 32,6 ц/га, в т. ч. озимої пшениці - 38,8 ц/га, озимого ячменю -32,0 ц/га, ярого ячменю - 24,0 ц/га, кукурудзи - 46,2 ц/га. Добрий врожай зібрано озимого ріпаку, при врожайності 18.4 ц/га. зібрано 9267 тонн. При вирощуванні нового сорту озимої пшениці „Золотиста» в ПП „Бонас» с. Морозівка зібрано по 68,3 ц/га., в ФГ „Вищеольчедаївське» с. Обухів видали відповідно 71,2 ц/га. Цукрові буряки сортів В - 100 „Сара», „Хамбер» на площі 73 га видали по 345 ц/га в заліковій вазі.
Для вивчення нових перспективних сортів і гібридів на дослідних ділянках ТОВ „Богатир» с. Котюжани вирощувалось 42 сорти і гібриди ярого тритікалє, ярого ячменю, гороху, сої, проса, кукурудзи і соняшнику інституту ім. Юр’єва, та в ПОП „Весна» с. Долиняни сорти і гібриди кукурудзи та соняшнику фірм „Сингента» і „Монсанто».
Поряд із виведенням нових сортів і гібридів деякі вчені і багаті компанії намагаються ввести у сільськогосподарське виробництво генетично модифіковані рослини. Новаторство полягає в тому, що безпосереднє втручання на клітинному рівні (генна інженерія) дозволяє скоротити період розвитку та отримати зміни в тих сортах, які неможливо змінити природним шляхом. Саме такі методи використовують для створення генетично модифікованих рослин, які потім застосовують для вирощування генетично модифікованих харчових культур. Прикро те, що ГМО розпочали широке запровадження в харчування людей, що становить серйозну небезпеку для їх здоров’я та навколишнього середовища. Тому з 1 листопада 2009 року Уряд України ввів обов’язкове маркування харчової продукції, яка містить генетично модифіковані організми.
Василь ГУК, начальник управління агропромислового розвитку РДА.
17-05-23
17-03-22