Но­ве­лою Сі­мей­но­го ко­де­к­су Укра­ї­ни, який на­брав чин­но­с­ті 1 че­р­в­ня 2004 ро­ку, є та­кий пра­во­чин, як до­го­вір між ба­ть­ка­ми про спла­ту алі­ме­н­тів на ди­ти­ну (ст. 189 СКУ). Укла­ден­ня цьо­го пра­во­чи­ну є пра­вом, а не обо­в’я­з­ком ба­ть­ків. Від­по­ві­д­но до ст. 189 СКУ цей до­го­вір укла­да­єть­ся в пись­мо­вій фо­р­мі і по­ви­нен бу­ти но­та­рі­а­ль­но по­сві­д­че­ний.

До­го­во­ри про спла­ту алі­ме­н­тів на ди­ти­ну мо­жуть вста­но­в­лю­ва­ти ви­пла­ти алі­ме­н­тів у ча­с­т­ці від за­ро­бі­т­ку (до­хо­ду) пла­т­ни­ка; ви­пла­ту алі­ме­н­тів у тве­р­дій гро­шо­вій су­мі, про по­га­шен­ня за­бо­р­го­ва­но­с­ті за ми­ну­лий час, то­що. Що­до роз­мі­ру і стро­ків ви­пла­ти алі­ме­н­тів, то це іс­то­т­ні умо­ви до­го­во­ру, які ма­ють бу­ти чі­т­ко про­пи­са­ні в до­го­во­рі. Крім то­го, у до­го­во­рі мо­жуть бу­ти вста­но­в­ле­ні за­со­би за­без­пе­чен­ня ви­ко­нан­ня зо­бо­в’я­зань, на­при­клад, спла­та не­устой­ки у ра­зі про­стро­чен­ня стро­ку ви­пла­ти алі­ме­н­тів то­що. Зо­к­ре­ма, у ст. 196 СКУ ви­зна­че­но, що оде­р­жу­вач алі­ме­н­тів має пра­во на стя­г­нен­ня не­устой­ки (пе­ні) у роз­мі­рі од­но­го від­со­т­ка від су­ми не­спла­че­них алі­ме­н­тів за ко­жен день про­стро­чен­ня. Слід та­кож вра­хо­ву­ва­ти по­ло­жен­ня ч.2 ст.182 СКУ, а са­ме – роз­мір алі­ме­н­тів у до­го­во­рі має вста­но­в­лю­ва­ти­ся не ме­н­ше ніж 30 від­со­т­ків від про­жи­т­ко­во­го мі­ні­му­му для ди­ти­ни від­по­ві­д­но­го ві­ку. ­ Крім то­го, як­що мо­ва не йде про спла­ту за­га­ль­ної су­ми алі­ме­н­тів по­вні­с­тю на­пе­ред до до­ся­г­нен­ня ди­ти­ною по­в­но­літ­тя, до­ці­ль­но в до­го­во­рі вка­за­ти про мо­ж­ли­вість ін­де­к­са­ції алі­ме­н­т­них ви­плат, в зв’я­з­ку з ін­фля­ці­єю та збі­ль­шен­ням про­жи­т­ко­во­го мі­ні­му­му.

Чин­ним за­ко­но­дав­ст­вом не вста­но­в­ле­но ін­ших кри­те­рі­їв, то­му но­та­рі­ус не мо­же ви­ма­га­ти до­ві­д­ку про до­хо­ди пла­т­ни­ка алі­ме­н­тів, хо­ча та­ка про­це­ду­ра бу­ла б ко­ри­с­ною, оскі­ль­ки не зав­жди один з ба­ть­ків знає про ре­а­ль­ні до­хо­ди пла­т­ни­ка алі­ме­н­тів.

Пра­во­ва си­ла до­го­во­ру між ба­ть­ка­ми про алі­мен­ти на ди­ти­ну по­ля­гає у мо­ж­ли­во­с­ті йо­го при­му­со­во­го ви­ко­нан­ня. У ра­зі не­ви­ко­нан­ня од­ним з ба­ть­ків сво­го обо­в’я­з­ку за до­го­во­ром, алі­ме­н­ти з ньо­го мо­жуть стя­гу­ва­ти­ся на під­ста­ві ви­ко­нав­чо­го на­пи­су но­та­рі­у­са. Не мо­ж­на по­го­ди­тись з окре­ми­ми ав­то­ра­ми, які ви­сло­в­лю­ють ду­м­ку що­до не­мо­ж­ли­во­с­ті стя­г­нен­ня алі­ме­н­тів за та­ким до­го­во­ром на під­ста­ві ви­ко­нав­чо­го на­пи­су но­та­рі­у­са, по­си­ла­ю­чись при цьо­му на за­кон Укра­ї­ни „Про за­без­пе­чен­ня ви­мог кре­ди­то­рів та ре­єст­ра­цію об­тя­жень”. На мою ду­м­ку, ви­ще­зга­да­ний за­кон ре­гу­лює де­що ін­ші від­но­си­ни, а са­ме: пра­во­вий ре­жим ре­гу­лю­ван­ня об­тя­жень ру­хо­мо­го май­на, вста­но­в­ле­них з ме­тою за­без­пе­чен­ня ви­ко­нан­ня зо­бо­в’я­зань, а та­кож пра­во­вий ре­жим ви­ни­к­нен­ня, опри­лю­д­нен­ня та ре­а­лі­за­ції ін­ших прав юри­ди­ч­них і фі­зи­ч­них осіб сто­со­в­но ру­хо­мо­го май­на.

Що­до пе­ре­лі­ку до­ку­ме­н­тів, які має ви­тре­бу­ва­ти но­та­рі­ус, то їх має бу­ти мі­ні­мум: па­с­по­р­ти сто­рін; до­ві­д­ки про при­сво­єн­ня іде­н­ти­фі­ка­цій­них но­ме­рів; сві­до­ц­т­во про на­ро­джен­ня ди­ти­ни.

Ді­а­на Па­ще­н­ко, на­ча­ль­ник  ра­йон­но­го управ­лін­ня юс­ти­ці­ї.

• Попередня
• Наступна

КОМЕНТАРІ