«Того квітневого ранку о 8.30 біля Мурованокуриловецького райвідділу освіти для атестації на вищу категорію зібралися вчителі Горайської, Дерешовецької, першої райцентрівської та Наддністрянської шкіл. За плечима у всіх – чималий досвід роботи, досягнення, нагороди. Холоднеча змусила освітян зайти всередину приміщення. Сподіваючись, може, швидше розпочнуть, навіть квитанції на передплату газет «Наше Придністров’я» та «Освіта Вінниччини», а вони були «допуском» до атестації, приготували.

13-річна Світлана Пастух, учениця 8 класу Мурованокуриловецької школи N1 цього навчального року п’ять разів ставала переможницею Всеукраїнських шкільних олімпіад. Дівчина відзначилася у змаганнях з української мови та літератури, географії, математики, англійської, трудового навчання.

До Нового року в райцентрі Муровані Курилівці Вінницької області відновлять освітлення 72 вулиць. Уже запрацювали 400 ліхтарів.

— Ліхтарі тут погасли після розпаду Радянського Cоюзу. Було дорого вночі вулиці освітлювати, та й проводку треба було міняти, — пояснює селищний голова 47-річна Галина Цибульська. — Я взялася вирішити дві основні проблеми селища: освітити вулиці та відремонтувати дороги. Вулиці тепер освітлені на 90 відсотків. Треба братися за дороги.

На відновлення освітлення витратили 50 тис. грн. Частину суми взяли з бюджету селища. Але більше половини надали спонсори, зокрема підприємство з розливу води ”Регіна”. Відрахування на освітлення півроку робила зі своєї зарплати й Галина Цибульська.

Жителі селища також допомагали: фарбували стовпи, збирали стару проводку.

— Ми більше десяти років мусили всі справи планувати на ранок, бо ввечері з дому вийти страшно, — розповідає вчителька місцевої школи 38-річна Інна Литус. — А цієї зими нарешті ввечері дітей не треба з фонаріками ходити зустрічати. Та й самій не страшно додому повертатися. Я відновила свої заняття у групі ”Здоров’я”, де підтримують форму жінки.

Надія ШТУПУН

Украдені з обителі ікони злодій ніс на гору навколішки

Ще підіймаючись крутою стежиною до чоловічого монастиря у с.Галайківці Мурованокуриловецького району, я вже відчувала якесь особливе піднесення. І недарма. Адже розташувалася обитель на справді благодатному клаптику землі. Століттями намолюваному та непорочному, де віками здійснювалися зцілення людських душ.

- Колись сюди приходило багато людей, — розповів отець Георгій. — Особливо великий потік паломників був, коли тут жив прозорливий ієромонах Агафодор, який займався вичитками і виганяв бісів. У ті часи тут діяв жіночий монастир, який населяли 11 монашок і 12-та ігуменя. Преставився о. Агафодор у 1962-му році. Зараз ми збираємо усі необхідні документи, аби канонізувати його. Взагалі-то, такі питання вирішує Синод. Для цього потрібно буде перевірити, чи є нетлінними мощі батюшки. Ми думаємо, що це так, бо ще за життя батюшка став ангелом во плоті, і дуже часто, особливо у великі свята, проходячи повз могилку о. Агафодора, відчуваються пахощі.