На­сам­пе­ред на­ве­ду кі­ль­ка ря­д­ків з кни­ги «І­с­то­рія міст і сіл Укра­ї­н­сь­кої РСР. Він­ни­ць­ка об­ласть» Ви­дан­ня 1972 ро­ку. «Му­ро­ва­но­ку­ри­ло­ве­ць­кий ра­йон. 14 сі­ч­ня 1944 ро­ку бу­ло ор­га­ні­зо­ва­но пар­ти­зан­сь­кий за­гін під ко­ман­ду­ван­ням С.В. Фро­ло­ва і ко­мі­са­ра І.С. Наконеч­но­го. Па­т­рі­о­ти ді­я­ли в ба­га­тьох се­лах ра­йо­ну, а в бе­ре­з­ні об’­єд­на­ли­ся з ча­с­ти­на­ми ре­гу­ля­р­ної ар­мі­ї». (стор. 459).

По­пе­лю­хи… 1944 ро­ку в се­лі ба­зу­ва­в­ся пар­ти­зан­сь­кий за­гін під ке­рі­в­ни­ц­т­вом С.В. Фро­ло­ва. (стор. 466).

Мо­ги­лів-­По­діль­сь­кий ра­йон, с. Же­ре­би­лі­в­ка, Іра­к­лі­ї­в­ка «…В ро­ки Ве­ли­кої Ві­т­чи­з­ня­ної вій­ни 10 ме­ш­ка­н­ців се­ла бу­ли бій­ця­ми пар­ти­зан­сь­ко­го за­го­ну С.В. Фро­ло­ва, що ді­яв на По­діл­лі» (стор. 449). Як сві­д­чать до­ку­ме­н­ти Дер­жа­в­но­го ар­хі­ву Він­ни­ць­кої об­ла­с­ті, 14 сі­ч­ня 1944 ро­ку до лі­с­ни­ка Ви­ще­оль­че­да­їв­сь­ко­го лі­су К.Н. Ме­ль­ни­ка в лі­со­ву сто­ро­ж­ку при­йш­ли два пар­ти­за­ни. Од­ним з них був С.В. Фро­лов – під­пі­ль­ник з Туль­чи­н­сь­ко­го ра­йо­ну. Че­рез де­кі­ль­ка днів до лі­с­ни­ка при­йш­ла гру­па пар­ти­за­нів в скла­ді 12 чо­ло­вік. Лі­с­ник К.Н. Ме­ль­ник го­ду­вав їх, до­по­ма­гав пе­ре­хо­ди­ти че­рез р. Ля­до­ва, яка бу­ла ко­р­до­ном між зо­на­ми ні­ме­ць­кої і ру­мун­сь­кої оку­па­ції, по­відомив про ски­ну­ту з ра­дян­сь­ко­го лі­та­ка зброю бі­ля с. Ку­ра­ші­в­ці. З пе­р­ших днів бе­ре­з­ня 1944 ро­ку ба­зою за­го­ну іме­ні Ста­лі­на ста­ло с. По­пе­лю­хи, фо­р­му­ван­ня за­го­ну від­бу­лось з жи­те­лів По­пе­люх, Бі­лян, Не­ме­р­чо­го, Ві­но­жа, Ку­ра­шо­вець, По­су­хо­ва, Ви­ще­оль­че­да­є­ва та Іра­к­лі­ї­в­ки Мо­ги­лів-­По­діль­сь­ко­го ра­йо­ну, в се­лі зна­хо­ди­в­ся штаб в скла­ді ко­ман­ди­ра за­го­ну С.В. Фро­ло­ва, ко­мі­са­ра І.С. На­ко­не­ч­но­го, ко­ман­ди­ра роз­ві­д­ки І.М. Но­ві­ко­ва та на­ча­ль­ни­ка шта­бу Ю.­А. Хво­ро­с­тя­на, які кі­ль­ка днів пе­ре­бу­ва­ли в ха­тах П.Г. Фу­р­ма­на, С.Г. Ме­ль­ни­ка та П.Г. Ма­ля­р­чук.

Сфо­р­мо­ва­ний за­гін на­ра­хо­ву­вав близько 60 чо­ло­вік і в бе­ре­з­ні ба­зу­ва­в­ся в лі­со­во­му ма­си­ві Му­ро­мець не­по­да­лік с. Іра­к­лі­ї­в­ка. Пер­шою бо­йо­вою опе­ра­ці­єю за­го­ну був об­стріл ні­ме­ць­ко­го обо­зу бі­ля лі­со­во­го ма­си­ву Кі­зя, не­по­да­лік с. Та­та­ри­с­ки (те­пер Мо­ро­зі­в­ка). 16 бе­ре­з­ня ні­м­ці по­мсти­ли­ся і за об­стріл та зв’я­зок з пар­ти­за­на­ми роз­стрі­ля­ли лі­со­во­го сто­ро­жа жи­те­ля с. Ку­ра­ші­в­ці П.А. Бу­ле­гу.

20  бе­ре­з­ня роз­ві­д­кою за­го­ну бі­ля с. Ку­ка­в­ка Мо­ги­лів-­По­діль­сь­ко­го ра­йо­ну бу­ло вби­то чо­ти­ри ру­мун­сь­ких со­л­да­ти. В цей же час йшов бій ча­с­ти­ни за­го­ну з ні­ме­ць­ки­ми оку­па­н­та­ми бі­ля с. Іра­к­лі­ї­в­ка не­по­да­лік лі­со­во­го ма­си­ву Му­ро­мець. Бій три­вав бі­ля трьох го­дин і на­сту­п­но­го дня пар­ти­за­ни об’­єд­на­ли­ся з ча­с­ти­на­ми Че­р­во­ної ар­мії, які на­сту­па­ли. В то­му бою бу­ло знищено до 70 во­ро­гів, втра­ти пар­ти­за­нів скла­ли 6 вби­тих (О.З. Со­ро­ка з Не­ме­р­чо­го, В.О. Ме­ль­ник, І.Д. За­їче­н­ко та Ф.М. Не­тре­б­чук з По­пе­люх, М.Ф. Ни­ки­тюк і В.Д. Бе­лін­сь­кий з Іра­к­лі­ї­в­ки) та п’ять по­ра­не­них (се­ред них на­ча­ль­ник шта­бу Ю.­А. Хво­ро­с­тян, який від ран по­мер в го­с­пі­та­лі). Дру­га ча­с­ти­на за­го­ну в той час ру­ха­лась з По­пе­люх в бік Не­ме­р­чо­го на­зу­стріч ра­дян­сь­ким вій­сь­кам.

Пар­ти­зан­сь­кий за­гін іме­ні Ста­лі­на фо­р­му­ва­в­ся до­б­ро­ві­ль­но, в ньо­му бу­ло 5 ко­му­ні­с­тів. 28 бе­ре­з­ня 1944 ро­ку, зра­зу ж пі­с­ля ви­з­во­лен­ня ра­йо­ну від ні­ме­ць­ко-­фа­ши­ст­сь­ких за­гар­б­ни­ків, за­гін пе­ре­да­ний Му­ро­ва­но­ку­ри­ло­ве­ць­ко­му рай­вій­сь­к­ко­ма­ту, бу­ло скла­де­но по­імен­ний спи­сок уча­с­ни­ків за­го­ну і тих, хто на­да­вав пар­ти­за­нам до­по­мо­гу. Ко­ман­дир за­го­ну С.В. Фро­лов був ро­дом з Че­ля­бін­сь­кої об­ла­с­ті Ро­сій­сь­кої Фе­де­ра­ції, ко­мі­сар І.С. На­ко­не­ч­ний – з с. Кле­м­бі­в­ка  Ям­піль­сь­ко­го ра­йо­ну. До­ку­ме­н­ти сві­д­чать, що від­чу­т­ну до­по­мо­гу пар­ти­за­нам зе­р­ном на­да­вав за­ві­ду­ю­чий скла­дом об­щин­но­го го­с­по­дар­с­т­ва с. Ку­ра­ші­в­ці П.О. Ше­в­чук. Він пе­ре­дав пар­ти­за­нам зброю і боє­при­па­си, ски­ну­ті на двох па­ра­шу­тах з ра­дян­сь­ко­го лі­та­ка для пар­ти­зан­сь­ко­го за­го­ну Со­бо­лє­ва. Пі­с­ля ви­з­во­лен­ня ра­йо­ну чле­ни пар­ти­зан­сь­ко­го за­го­ну пі­ш­ли на фронт би­ти во­ро­га, не всі по­ве­р­ну­лись до­до­му з во­єн­них до­ріг. В спі­ль­ній Пе­ре­мо­зі є і їх­ній вне­сок, за­ли­ши­ли во­ни по со­бі па­м’я­т­ний слід.

З ве­с­ни ви­з­во­лен­ня 1944 ро­ку ми­ну­ло 65-літ, але є ще жи­ві сві­д­ки тих по­дій, яких я про­шу від­гу­к­ну­ти­ся і по­ді­ли­ти­ся спо­га­да­ми.Та­кож ви­сло­в­люю щи­ру вдя­ч­ність за­ві­ду­ю­чій ра­йон­ним ар­хі­вом  О.­І. Сту­п­ко за до­по­мо­гу ар­хі­в­ни­ми ма­те­рі­а­ла­ми.

В. МА­КІ­Т­РУК, го­ло­ва ра­йон­ної ра­ди Ор­га­ні­за­ції ве­те­ра­нів Укра­ї­ни.

• Попередня
• Наступна

КОМЕНТАРІ