У Вінниці мешкає багато талановитих фотохудожників. Але лише Микола Гнисюк міг похвалитись знайомством із самим Марчелло Мастрояні. А його фотовиставку у Лос Анджелесі відкривав славнозвісний американський актор Роберт де Ніро.

Популярному у Радянському Союзу латвійському композитору Раймонду Паулсу 12 січня “стукнуло” 75! На запитання журналіста, як іменинник святкуватиме ювілей, Паулс відповів:

- Та ніяк не буду! Уже достатньо насвяткувався. Скільки можна. Зіграю концерт у себе в театрі в Ризі – і все. І гостей нікого не буду запрошувати. Бо нічого не роблю масштабного.

Якось наша землячка київська поетеса Ганна Чубач під час свого ювілейного вечора в театрі імені Садовського сказала: “Ці ювілеї пруться, як непрошені гості. Зачиняєш перед ними двері, а вони лізуть у вікна...” Чубач говорила, коли їй виповнилося 60. Скільки нині Паулсу, вже згадали. Тож його можна зрозуміти...

На трубі і флейті

Маестро Раймонд Паулс не приховував, що в молодості грав у ресторанах, клубах, на весіллях. Композитор каже, що нітрохи цього не соромиться. З прикрістю лише згадує, що всі вони закінчувалися п'яними компаніями. Про це шкодує найбільше. Хоча пити кинув давним-давно.

Разом з відомим нині маестро виступав у ресторанах і клубах Риги наш земляк – Микола Гнисюк. Про це журналісту RIA розповіла його дружина – Надія Майданська.

Пані Надія мешкає у Москві. До Вінниці приїздила на відкриття фотовиставки чоловіка (на жаль, уже покійного, Микола Гнисюк помер у 2007 році - авт.) Тривалий час працював фотокореспондентом журналу “Советский экран”. До Москви перебрався з Риги. Родом з невеликого села у Мурованокуриловецькому районі. Коли хлопець закінчив восьмирічну школу, батьки попросили свого земляка, військового у званні полковника, щоб той допоміг, як вони казали, вивести хлопця в люди. Так Микола опинився у Прибалтиці, де служив полковник. Він вмів грати на трубі і його зарахували у полковий оркестр. Там же закінчив музичну школу. Крім труби, хлопець майстерно вправлявся на сопілці й флейті. Згодом перейшов на роботу на Ризьку кіностудію. Спочатку працював проявником плівки, а потім його взяли помічником оператора. Після роботи підробляв у ресторанах. Тоді й познайомився з майбутнім маестро.

Коля грав - Марчелло танцював

Подальша робота в Москві у журналі кіноакторської богеми дала можливість нашому земляку Миколі Гнисюку познайомитися з багатьма відомими майстрами кіно. Не тільки радянськими. Дружні стосунки склалися з Марчелло Мастроянні та Роберт де Ніро.

- Пригоди італійця в Росії, - так можна назвати одну з поїздок Мастрояні до тодішнього Ленінграда, - каже Надія Майданська. – Коля довго показував гостю місто. Із захопленням фотографував його. Потім вони вечеряли в ресторані. Забули про те, що на Неві розводять мости. Саме через це не могли потрапити до готелю.

У той час у Ленінграді були білі ночі. Гнисюк, за словами його дружини, зробив серію знімків відомого італійського майстра кіно. Під ранок обидва добряче промерзли. тоді Микола дістав із сумки флейту, яку завжди возив з собою, і почав грати. Марчело, щоб зігрітися, танцював.

Дружні стосунки у Миколи Гнисюка склалися з Марчелло Мастроянні.

- Все це відбувалося на площі біля Ісаакіївського собору, - продовжує співрозмовниця. – Ранком там проїздив автобус з іноземними туристами. Хтось з них упізнав у танцівнику відомого італійця. Автобус зупинився – і туристи оточили музиканта й танцівника. Хіба про таке можна забути?..

Відомий актор Роберт де Ніро відкривав фотовиставку Гнисюка у Лос Анджелесі.

Віктор СКРИПНИК

www.20minut.ua

• Попередня
• Наступна

КОМЕНТАРІ