Мирослав Продан: ДФС зацікавлена у впровадженні кращих практик Європейського Союзу
Шляхи залучення кращих європейських практик для удосконалення процесів адміністрування податкових та митних платежів, а також модернізація митниць обговорювалися під час зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана з представниками урядових організацій Литовської Республіки та експертів Європейського Союзу.
«Ми зацікавлені у залученні передових світових практик, які зможуть бути адаптовані до українських потреб, пришвидшать удосконалення процесів адміністрування та приведення податкових і митних сервісів до європейських стандартів», - зазначив Мирослав Продан.
Він, зокрема, відзначив багаторічну успішну співпрацю по багатьох проектах з представниками Литовської Республіки.
«Досвід Литовської Республіки є особливо цікавим для нас з огляду на проблематику, що з історичних та ментальних аспектів є однаковою для наших держав. Ми відчуваємо підтримку та цінуємо допомогу наших колег», - зазначив в.о. Голови ДФС.
Мирослав Продан також поінформував про низку заходів, здійснених ДФС у сфері спрощення та прискорення митних процедур. Це, насамперед, забезпечення функціонування автоматизованої системи «Єдине вікно» та заходи із впровадження інституту Уповноваженого економічного оператора, приєднання до Спільної транзитної системи та застосування скануючих систем.
Він зазначив, що завдяки 10% митних надходжень від перевиконання індикативних показників, які цього року спрямовуються на розвиток інфраструктури пунктів пропуску та ІТ складової митних органів, вже вдалось власним коштом ДФС розпочати модернізацію окремих пунктів пропуску. Вагомим антикорупційним чинником разом з модернізацією кордонів стало й підвищення матеріального забезпечення працівників ДФС.
Під час зустрічі сторони також обговорили питання гармонізації митного законодавства з Митним кодексом ЄС, сприяння приєднанню до Конвенції про єдиний режим транзиту та впровадження нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS), включаючи підтримку законодавчих ініціатив, побудови адміністративної структури, технічних аспектів імплементації NCTS та поставку необхідного обладнання.
Також розглядалися методи перешкоджання ухиленню від сплати податків, зборів, митних платежів та імплементація заходів щодо спрощення процедур торгівлі.
Жмеринська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області повідомляє, що 13 жовтня 2017 став чинним наказ Міністерства фінансів України від 18.09.2017 №776 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ №776).
Цим документом внесено певні новації до наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та до Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Змінами, зокрема, доповнено новими полями додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- «Сільськогосподарський товаровиробник, що до 1 січня 2017 року застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України»;
та
- «Сільськогосподарський товаровиробник, внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації».
Також Наказом №776 передбачено автоматичне врахування системою Моніторингу інформації, поданої за встановленою формою аграріями без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зазначене нововведення розповсюджується на с/г товаровиробників, які відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, та/або на сільськогосподарські підприємства, що на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування, згідно зі статтею 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року). Розмір власної чи орендовану земельної ділянки у таких с/г товаровиробників має бути загальною площею понад 200 га включно станом на 1 січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року. При цьому, за період з 1 січня 2017 року у них не було одночасної зміни засновника і керівника. Разом із тим, у Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця), яка подана без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначено коди, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) постачання (виготовлення) таких груп товарів:
Одночасно з Таблицею передбачено подання пояснення платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податків. Приймання Таблиці за формою (J/F1312302), яка повинна подаватися платниками податків з дотримання вимог наказу 776, буде здійснюватись, починаючи з 23.10.2017.
Зауважимо, інформація з Таблиці враховується автоматично системою Моніторингу, лише за умови дотримання усіх вищеперерахованих нюансів. Після чого розглядається підрозділами Державної фіскальної служби протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання.
З повною версією оновленого документа можна ознайомитись у розділі «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу http://zir.sfs.gov.ua).
Адміністрування та сплата податків, погашення боргів відбувається відповідно до вимог чинного законодавства України. Державна фіскальна служба України не розсилає SMS-повідомлення платникам, які, зокрема, містять нібито інформацію від ДФС щодо суми боргу та контактні мобільні номери, куди платник може звернутися за уточненням.
Акцентуємо увагу, що розсилка повідомлень має характер спаму. Платників, які отримували подібну інформацію у вигляді SMS, просимо звертатися до правоохоронних органів.
Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 101.03).
15.09.2017 року набрав чинності наказ МФУ від 18.07.2017 № 644 «Про затвердження форми Повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу».
Згідно з п.п. 20.1.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог іншого законодавства, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Порядок надсилання повідомлень про запрошення платників податків, встановлено ст. 42 Податкового кодексу не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких визначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків або представник платника податків.
Наказ № 644 опубліковано в «Офіційному віснику України» № 72 від 15.09.2017.
Жмеринська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області нагадує, що відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та п.2 розд. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Спеціальних правил щодо виправлення помилок в уточнюючому розрахунку ПКУ не встановлено.
Отже, виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку. з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.
Відповідно до п. 15 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до 31 грудня 2018 року, зменшено ставки акцизного податку на легкові автомобілі, що використовувалися, та класифікуються у товарній позиції 8703 згідно з УКТЗЕД, крім автомобілів, що:
Відповідно до розділів І та ІІІ Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 17.11.2005 № 1118, при ввезенні транспортних засобів на митну територію України та його митному оформленні власник або уповноважена особа подає уповноваженій посадовій особі митниці ДФС, зокрема, оригінали та ксерокопії реєстраційних (технічних) документів на транспортні засоби (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом, а при необхідності вирішення додаткових питань, посадова особа митниці ДФС може вимагати митні документи країни придбання транспортних засобів; сервісну книжку; експертний висновок; фотографії; технічну документацію.
В свою чергу ст. 43 Митного кодексу України (далі – МКУ) визначено перелік документів, що підтверджують країну походження товару, а саме: сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Відзначимо, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Згідно з п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику - наголошують у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області.
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497 затверджено форму Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) (далі – Інформація), що подається зазначеними суб’єктами господарювання до контролюючих органів за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку.
Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий період), що дорівнює календарному кварталу подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери) незалежно від того укладалися чи не укладалися у звітному періоді цивільно-правові договори про оренду нерухомості, за якими однією із сторін є фізичні особи, надсилають Інформацію за місцем своєї реєстрації.
17-05-23
17-03-22