З метою організації якісного виконання органами ДФС покладених завдань з обслуговування платників податків, запобіганню виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття податкової звітності та надання адміністративних послуг, Жмеринська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області повідомляє, про режим роботи Центрів обслуговування платників (ЦОП) у святкові та вихідні дні:
Загалом впродовж січня-вересня 2017 року за забруднення навколишнього середовища суб’єкти підприємницької діяльності, що функціонують на Вінниччині перерахували до бюджету 134 млн. 986,9 тис грн. екологічного податку. За словами начальника ГУ ДФС у Вінницькій області Руслана Осмоловського, близько 80 відсотків цієї суми або 107 млн. 989,5 тис. грн. було зараховано до спеціального фонду. Решту, що склала 26 млн. 997,4 тис. грн., – до загального фонду
Посадовець зауважує, що наразі викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними або пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти чи розміщення відходів на теренах Вінницької області здійснюють близько 2,5 тисяч юридичних та фізичних осіб, які є платниками екологічного податку.
Додамо, що екологічний податок є основним джерелом фінансування заходів, спрямованих на захист оточуючого середовища, мінімізацію негативного впливу на нього господарської діяльності та раціональне використання природних ресурсів.
Відповідно до п.7 частини одинадцятої ст.25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464, органом Державної фіскальної служби здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464.
Згідно з частиною першою ст.165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року №8073-Х зі змінами та доповненнями неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як коригуємо фінансовий результат до оподаткування при безоплатному наданні допомоги, товарів, робіт, послуг
В яких випадках здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування при наданні безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) відповідно до п.п.140.5.10 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України?
Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.
Згідно з п.п.140.5.10 п. 140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Договір оперативної оренди закінчився. Як бути з недоамортизованою частиною ремонту орендованого основного засобу
Чи враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди?
При визначенні фінансового результату до оподаткування у витратах враховується недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди.
При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку – орендар на підставі положень абзацу четвертого п. 138.1 та абзацу третього п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
Чи враховується наявна переплата з податку на прибуток підприємств в оплату авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів?
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (п.п. 57.11.1 п. 57.11 ст. 57 ПКУ).
Згідно з п.п. 57.11.2 п. п. 57.11 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.11.3 п. 57.11.1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платниками податків в полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.
Отже, врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено.
Поряд з цим згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
17-05-23
17-03-22