Відповідно до ст. 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать:
Акцизний податок є непрямим податком, який включається у вартість товару. Саме тому фактично витрати по його сплаті несе безпосередньо споживач вказаних товарів, а продавці/виробники виступають лише в якості податкових агентів.
До слова, на обліку в ДПІ у Мурованокуриловецькому районі перебуває 40 платників акцизного податку: 10- юридичних осіб та 30 фізичних осіб-підприємців. Ними перераховано до місцевого бюджету - понад 1,8 млн. грн. цього платежу.
Журнал «Вісник. Право знати все про податки і збори» вийшов у новому форматі. Для зручності читачів було змінено структуру журналу. Тепер журнал повністю розраховано на тих, для кого найголовніше – це прикладна інформація. На сторінках оновленого видання ви не знайдете незрозумілих репортажів, натомість підприємці будуть постійно отримувати найоперативнішу інформацію з найгарячіших питань. «Вісник» насправді стає корисним помічником для підприємців в галузях податкової та митної діяльності. І всю інформацію читач буде отримувати з перших рук.
Окрім того, змінено оформлення матеріалів: у відповідь на чисельні прохання передплатників збільшено шрифт текстів, збільшено кількість інфографіки, яка робить матеріали зручнішими для сприйняття, тощо.
Колектив «Вісника» і надалі працюватиме над розвитком журналу як незмінного помічника платників податків та закликає усіх читачів до надсилання побажань та конструктивних пропозицій.
Фізичні особи-підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, у разі припинення підприємницької діяльності зобов’язані нараховувати і сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за кожний повний або неповний відпрацьований місяць, в якому подано заяву про припинення підприємницької діяльності.
Так, відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 5 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зняття з обліку платників єдиного внеску - фізичних осіб-підприємців здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Підпунктом 2 пункту 6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування та сплати платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, визначено, що фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу.
При цьому, суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, тобто 19 число є останнім днем сплати.
Також звертаємо увагу, що розмір єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування, складає 34,7% суми, що визначається такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний розмір єдиного внеску визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
З 1 вересня 2015 року мінімальний розмір єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування, становить 478,17 гривень за місяць.
Резерв сумнівних боргів – це бухгалтерське визначення, методологічні засади формування якого у бухгалтерському обліку затверджені стандартом бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" (Наказ Мінфіну від 08.10.1999р. № 237) - далі - П(С)БО 10.
Резерв сумнівних боргів зобов’язані створювати всі підприємства, аби мати можливість правильно відображати в балансі дебіторську заборгованість за відвантаженими товарами, виконаними роботами чи наданими послугами. Така заборгованість відображається у балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто у фактичній сумі заборгованості.
Створення резерву сумнівних боргів на дату балансу супроводжується визнанням витрат на рахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги».Згодом заборгованість, визнана безнадійною, списується за рахунок утвореного резерву, відповідно, витрати під час списання заборгованості більше не відображаються.
Для визначення величини резерву сумнівних боргів підприємство може вибрати один із методів, наведених у п. 8 П(С)БО 10, а саме:
1) метод застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості. За цим методом величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів;
2) метод застосування коефіцієнта сумнівності. Відповідно до цього методу величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.
Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат, а залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.
Н.Д.Онуфрійчук
головний державний ревізор-інспектор
Мурованокуриловецького відділення
Могилів-Подільської ОДПІ
17-05-23
17-03-22