Промайнуло свято селища в Мурованих Курилівцях. Можливо не так помпезно, проте з феєричними промовами і т.д. А далі, чорна ніч опустилась на землю і звичайно стало темно. Центральна вулиця Соборна- вулиця основних державних установ вдень і вулиця “Нефиг шастать” з вечора і до ранку.Від будівлі “Універсаму” до дитячого садка і далі, аж до цекрви не горить жоден вуличний ліхтар. Тільки лампочки приватних кафе, житлових будинків і держ.установ.
Чи знає про це сільський голова? Певно знає, але з салону автомобіля воно вже і не так темно. Але мені байдужі її відчуття. Некомфортно і небезпечно йти дітям додому після тренувань, занять у репетиторів і т.д. Як тут не пригадаєш Т.Шевченка:
“... Село неначе погоріло,
Неначе люди подуріли,
Німі на панщину ідуть,
І діточок своїх ведуть!…”
На що витрачаються наші податки, куди ідуть зібрані кошти? Хтось хотів встановити спостережні камери? Яким чином вести спостереження у суцільній темряві? Напевно потрібна якась розумна послідовність. А взагалі, камери здається потрібні зовсім інші. І розбавлю трошки негатив статті усмішкою і позитивом:
Нехай яскраво світять не згасають,
Неонові вогні Martin Royala всім палають.
Вогні “Міранди” і прокуратури,
Щоби світилися і в “Курки-Чебатури”.
В адміністрації, в будинкові культури,
У “Сіріусі” і подалі в тьоті Шури.
Щоб через ці життєві ситуації
Вас стороною оминали всі прострації.
Як говорив класик “Нет, Это не Рио-да-Жанейро, Это гораздо хуже”.