Мали доходи за межами України – подайте річну декларацію 

Під час кампанії декларування доходів фізичних осіб, яка цьогоріч триває в Україні з 1 січня до 1 травня, при отриманні у 2017 році доходів за межами України, необхідно подати річну декларацію про майновий стан і доходи. Адже  платниками податку на доходи фізичних осіб згідно з чинним законодавством є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Порядок оподаткування іноземних доходів визначено ст. 13, п. 162.1.1, ст. 162, п. 170.11, ст. 170 Податкового кодексу України. Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію.

Доходи отримані з джерел за межами України оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. А сума іноземного доходу перераховується у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів.

Разом із тим, у платника податку є можливість зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. Для цього платник має отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування та легалізувати її у закордонній дипломатичній установі України, розташованій у країні отримання доходу.

Зауважимо, що сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України. 

Як отримати податкову знижку по іпотечному кредиту 

Жмеринська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій  області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, сплачених за звітний рік, з моменту визначення ним такого об’єкта як основне місце проживання у звітному податковому році за умови документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:

• кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;
• відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з печаткою про перерахування коштів через касу, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);
• паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, надавати документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Граничний термін подання декларації для реалізації права на податкову знижку за 2017 рік – 31 грудня 2018 року. Декларацію про майновий стан і доходи платники податку подають до податкової інспекції за місцем податкової адреси (реєстрації). Право на отримання податкової знижки у 2018 році щодо витрат, понесених у 2017 році, на наступний рік не переноситься.

Слід нагадати, що право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно із ст. 175 Податкового кодексу України, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

• об’єкт житлової іпотеки придбавається;
• збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.  

Актуально для неприбуткових організацій: зміни-2018 

Повідомляємо про зміни, що стосуються неприбуткових організацій, які внесені до Податкового кодексу  України  (далі – Кодекс)  Законом  України від 7 грудня  2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році»  (далі – Закон № 2245) .

Зокрема, уточнено умови включення  релігійних  організацій до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр)

Для релігійних організацій, внесених до Реєстру на  день  набрання чинності  Законом  України  від 17 липня 2015 року  № 652-VІІІ  «Про  внесення змін  до  Податкового  кодексу  України   щодо  оподаткування   неприбуткових  організацій»  (далі – Закон № 652),  єдиною  умовою  для   їх  перенесення до нового Реєстру є дотримання вимог абзацу другого  п.п. 133.4.1  п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо утворення та реєстрації в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Так, внесено відповідні зміни до положень Кодексу, передбачених:

• пунктом 34 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» –   неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом № 652, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу,  а для релігійних організацій  –  вимогам абзацу другого  п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру;
• пунктом 35 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» –   неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами п. 133.4 ст. 133 Кодексу,  а  релігійні організації  –  із  нормами  абзацу  другого  п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, після 1 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру;
• підпунктом 133.4.3 п. 133.4  ст. 133  –  у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, а для релігійної організації  –  вимог,  визначених  абзацом  другим  п.п. 133.4.1  і  п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст.133 Кодексу, така неприбуткова організація зобов’язана  подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Враховуючи зазначене, релігійні організації, які є юридичними особами, що відповідають вимогам  абзацу другого  п.п. 133.4.1  п. 133.4  ст. 133 Кодексу, та включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відповідно до закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, після 01.01.2018 включаються контролюючим органом до нового Реєстру.

Зазначена інформація викладена у листі ДФС України від 31.01.2018 №2834/7/99-99-15-02-01-17 

За якою податковою адресою подати декларацію, якщо зареєстровані за однією адресою, а проживаєте за іншою? 

Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Згідно із ст. 29 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV із змінами та доповненнями, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси - це встановлено  п. 45.1 ст. 45 ПКУ..

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені  строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

• Попередня
• Наступна

КОМЕНТАРІ