Фахівці ДФС розробили модель портативного пристрою, який сумісний з ноутбуком, смартфоном чи іншим гаджетом та може використовуватися в якості реєстратора розрахункових операцій. Достатньо буде лише встановити програми та мати підключення до Інтернету. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в інтерв’ю інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна».
«Пристрій коштуватиме близько 700 гривень та не потребуватиме додаткового обслуговування. Один раз придбав – і всі твої операції автоматично потрапляють до нашого єдиного реєстру операцій», – зазначив Мирослав Продан.
Очільник ДФС також підкреслив, що Урядом розглядається й ідея придбання касових апаратів за рахунок сплачених податків, що автоматично знімає питання фінансового навантаження. Тобто держава фактично дарує підприємцю апарат, вартість якого потім компенсується з податків, які він сплачує.
Він наголосив, що реєстратори розрахункових операцій – це єдиний механізм з наведення ладу в системі державних фінансів.
«Без касових апаратів ми ніколи не переможемо контрабанду, оскільки роздрібні мережі не зможуть безконтрольно її використовувати та готівкою розраховуватися з контрабандистами. Доки в Україні можна продати цей товар за готівку без контролю, доти й стоятиме питання контрабанди. Якщо ніхто не купуватиме цей товар без супутніх документів, не буде й попиту», – зазначив Мирослав Продан.
Жмеринська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області інформує. Особливості оподаткування вартості святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, визначено Законом України від 30.11.2000 №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» зі змінами (далі – Закон №2117).
Так, згідно із Законом №2117 у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Під дитячими святковими подарунками слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2017 році – 800 грн).
Вартість дарунків, яка не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, роботодавець (інша особа, що надає дитячі подарунки) відображає у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «160».
Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, які надаються платникові податків, перевищує у 2017 році 800 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та відображаєтьсяроботодавцем (особою, що надає дитячі подарунки) у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «126», як додаткове благо. Крім того, якщо вартість подарунку перевищує 800 грн., із суми перевищення слід сплатити 1,5% військового збору.
2017 рік добігає до завершення. Незабаром розпочнеться деклараційна кампанія. Саме тому тим громадянам, які протягом цього року отримували подарунки чи успадковували майно, Жмеринська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області радить ретельно звіритися із законодавчими нормами. Адже не всі категорії громадян, приймаючи дарунок чи успадковуючи майно, звільняються від оподаткування податком з доходів фізичних осіб.
Так, відповідно до ст. 174 Податкового Кодексу України вартість будь-якого об’єкта, отриманого у дарунок від особи, яка є членом сім’ї дарувальника першого та другого ступенів споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за нульовою ставкою. При цьому членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені; членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення - її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки. Але не слід забувати і про вийняток із цієї норми. Адже ставка податку на доходи фізичних осіб, за якою оподатковується вартість отриманого у дарунок чи спадок нерухомого майна залежить не лише від ступеня їх споріднення, а й від статусу податкового резидента обдарованого та дарувальника. Бо згідно із пп. 174.2.3 ПКУ для оподаткування будь-якого об’єкта дарунку, отриманого фізичною особою - резидентом від фізичної особи - нерезидента, та для будь-якого об’єкта дарунку, отриманого фізичною особою - нерезидентом від фізичної особи – резидента, незалежно від ступеня споріднення обдаровуваного і дарувальника, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб, визначена у п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України. Тобто, у 2017 році це 18 відсотків. Нарахування, утримання та сплата до бюджету податку на доходи фізичних осіб здійснюється у порядку, визначеному ст. 168 Податкового Кодексу. У разі нотаріального посвідчення договорів дарування фізична особа сплачує податок до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення такого договору.
Варто пам‘ятати і про можливу необхідність сплати військового збору за ставкою 1,5% ( у випадку оподаткування податком з доходів фізичних осіб вартості отриманого в подарунок або успадкованого майна).
Щодо визначення статусу «резидент», слід звернутися до пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України. Разом з тим, згідно з пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ нерезиденти - це, зокрема, фізичні особи, які не є резидентами України. Тобто фізична особа, яка не відповідає умовам, визначеним в пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, у розумінні Кодексу не є резидентом України.
Додатково повідомляємо, що у випадку коли об’єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді дарунків об’єктом оподаткування є їх оціночна вартість, визначена згідно із законом. Якщо у вас виникають питання щодо необхідності декларування отриманого доходу та сплати податків, радимо звертатися до Центрів обслуговування платників податків
Порядок оподаткування податком на додану вартість послуг нерезидентам визначено статтями 185 та 186 Податкового Кодексу України. Однією із головних умов для визначення об'єкту оподаткування ПДВ є встановлення місця постачання послуг.
При цьому під постачанням послуг, відповідно до підпункту 14.1.185 Податкового Кодексу, розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг. Тобто слід звертати увагу на вичерпний перелік послуг зазначений у конкретному підпункті який і регламентує визначення місця їх надання. Приміром, якщо нерезиденту надаються консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські послуги ( перелік не є вичерпним), то місцем їх постачання є місце, в якому отримувач послуг ( тобто нерезидент) зареєстрований як суб‘єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання. Якщо послуги які надаються нерезиденту пов‘язані з нерухомим майном, а саме послуги агентств нерухомості, послуги з підготовки та проведення будівельних робіт, інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується – то місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження такого нерухомого майна. Відповідно - це впливає на встановлення об‘єкту оподаткування і як наслідок сплату податку на додану вартість.
ДФС інформує, що 28.11.2017 у Офіційному віснику України № 93 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 06.10.2017 № 839 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2017 за № 1328/31196 (далі – Наказ).
Наказ набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування (08.12.2017).
Наказом урегульований порядок дій та обліку платників податків у разі неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, заяв або документів для взяття на облік в контролюючих органах.
Зокрема встановлено, що якщо юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, має стан такої, що провадить діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом вживаються заходи щодо:
отримання відповідних відомостей від державного реєстратора та постановки на облік за основним місцем обліку таких платників;
подання платниками, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755), заяв для взяття їх на облік за основним місцем обліку як платників податків;
подання документів для взяття на облік за неосновним місцем обліку, якщо у платника податків відповідно до законодавства є обов'язки щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на відповідній території.
При цьому, платники податків, які не подали до відповідних контролюючих органів заяв та/або документів для взяття їх на облік за основним або неосновним місцем обліку, обліковуються у таких органах з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».
Також, Наказом уточнюються повноваження головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі – ГУ), державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) в частині реалізації процедур обліку платників податків відповідно до функцій, визначених статтями 191 та 193 Податкового кодексу України.
Передбачено, що ДПІ здійснюють процедури обліку платників податків, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ.
Зокрема, ГУ вживають заходів, пов'язаних з припиненням (закриттям) платників податків, формують та направляють (видають) відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за ф.№30-ОПП, відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за ф.№31-ОПП та довідки про зняття з обліку платника податків за ф.№12-ОПП.
Наказом, з Порядку обліку платників податків і зборів виключені положення, які регулюються статтями Податкового кодексу України, іншими ніж викладені у статтях 62 – 68, відповідно до яких розроблено Порядок обліку, та/або стосовно яких є окремі нормативно-правові акти. Зокрема, виключені положення, що стосуються призначення та проведення перевірок, врегулювання податкових зобов’язань або податкового боргу та особливостей обліку у контролюючих органах великих платників податків.
Наказом уточнюється порядок подання та заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф.№20-ОПП (далі – Повідомлення за ф.№20-ОПП) у разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України.
Зокрема встановлюється, що повідомлення за ф.№20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розділ 3 повідомлення за ф.№20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.
Також, розділ 3 повідомлення за ф.№20-ОПП доповнено новою графою 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)», яка заповнюється у разі реєстрації об'єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).
Наказом, вносяться зміни до довідок, повідомлень, відомостей, що формуються та видаються контролюючими органами, та встановлюється що, такі документи можуть бути підписані не тільки керівником або заступником керівника, але і уповноваженою особою контролюючого органу.
17-05-23
17-03-22