Віницька обласна державна адміністрація запропонувала начальникам районних освітніх управлінь впродовж місяця надати «пропозиції щодо оптимізації мережі бюджетних установ області».
НА ПРОФІЛЬНІЙ нараді заступник голови Вінницької облдержадміністрації Любов Спірідонова оприлюднила такі цифри. У 187 школах області навчається менш як по 40 учнів, 500 відвідують до 100 дітей. Мовляв, ці школи «потребують відповідної штатної чисельності». Що вгадується за сухою чиновницькою мовою? А те, що незабаром учительські лави «прорідять».
І якщо стосовно шкіл, де навчається до 100 учнів, та їхніх педагогічних колективів із рішеннями ще не визначилися, то 15 сільським малокомплектним навчальним закладам вирок фактично вже винесено. Вони зникнуть. Найближчим часом реформоване обласне управління освіти має оприлюднити список приречених міні-шкіл Вінниччини. А громади тамтешніх сіл та районів, якщо все-таки захочуть, щоб ці заклади й надалі працювали, повинні вирішити, чи зможуть їхні місцеві бюджети «потягнути» освітній «багаж». Відповідь очевидна: не зможуть. Отже – колодка на двері...
Новий губернатор Іван Мовчан сантиментів з цього приводу не розводить: оперує лише сухими цифрами. Він порахував, що навчання одного учня в маленькій школі обходиться державі від 29 до 35 тисяч гривень на рік. Мовляв, із огляду на скрутну економічну ситуацію в країні це – марнотратство:
– Та за такі гроші дитину можна відправити вчитися в Лондон, у суперову школу, і вона вийде звідти справжнім студентом! А ще за 3 тисячі на місяць такого учня може возити на уроки «мерседес» С-класу, та ще за 3 тисячі за ним буде ходити персональний охоронець із булочкою в кишені!
Чесно кажучи, бере великий сумнів, що зекономлені після закриття шкіл та скорочення кількості педагогів «величезні» кошти підуть на дітей та розвиток освіти. І вже напевно за ці гроші сільських дітей не пошлють до лондонських «суперових» шкіл та не возитимуть «мерседесами».
Щодо звільнених учителів, то їх чекають обласні центри зайнятості. До речі, ви помітили, як швидко ростуть і множаться в державі їхні новенькі приміщення, зведені, між іншим, за євростандартами? На це грошей не шкода!
Про те, що школа – це не тільки учні, а й сільська інтелігенція в особі педагогів та останній форпост освіти й культури на селі, губернатор Іван Мовчан нічого не каже. Але в тих селах, де навчальні заклади вже закриті, люди добре знають: не стало школи – «згасне» й село.
І наостанок. Чомусь перед парламентськими виборами кандидати в депутати від владної партії жодним словом не обмовилися про «оптимізацію», яка гряде в області в галузі освіти. Більше того: активно залучали сільських учителів до агітації за себе, робили в школах ремонти, вручали цінні подарунки. А сьогодні вчителі – вже «використаний матеріал», і їх можна підставляти під ніж скорочення й оптимізації?
Олена ГОРБУНЬ, кор. «Сільських вістей».
17-05-23
17-03-22