У житті кожному доводиться нелегко. Це відчула і я. Після смерті батька залишилась сиротою тепер вже моя менша сестричка Оленка. Її маму позбавили батьківських прав.

Ось мені з мамою пощастило. Вона педагог — навчає рідної мови учнів престижного Михайловецького аграрного ліцею. Мама дуже любить дітей, тому і запропонувала взяти Оленку в нашу сім'ю, щоб дівчинка відчувала любов, тепло та родинний затишок.

Сестричка спочатку, як діти, називала маму Надією Іванівною, але з часом так полюбила її, що почала називати мамою, мамусею. А мама пригортала її, полюбила, мов рідну доньку, віддавала материнську любов і ласку.

Я звернулась до працівників служби у справах дітей Мурованокуриловецької райдержадміністрації, щоб оформити опікунство на мою сестричку. Від щирого серця хочу сказати велике спасибі за допомогу та підтримку, добросовісну роботу та професіоналізм начальнику служби В'ячеславу Івановичу Григорашу, який, мов рідний батько, взяв наші клопоти і турботи на свої плечі, досить швидко оформив необхідні документи. Теплі слова подяки хочу висловити на адресу головного спеціаліста служби Н.А. Мельник, завідуючої сектором опіки та піклування Л.В. Химич, головного спеціаліста сектору Л.М. Дерев'янко, які постійно телефонують та цікавляться життям моєї сестри, приїжджають у гості, знайомляться з житлово-побутовими умовами дівчинки, спілкуються з нею, пригощають солодощами та радіють успіхам у навчанні Оленки, бо навчається вона у 2 класі місцевої школи. Добре живеться моїй сестричці в нашій сім'ї, бо відчуває справжню материнську любов та підтримку близьких і рідних людей.

Від мого імені та від Олени прийміть, добрі та щирі люди, подяку. Бажаю, щоб для вас завжди в житті квітувала весна, не згасали невичерпна любов та тепло ваших сердець, бо ви робите велику і почесну справу — даєте сиротам відчути родинне тепло та щастя. За це вам низький уклін!

Наталя ДАНЧЕВСЬКА
с. Михайлівці, Мурованокуриловецький р-н

За матераілами "33-й канал"

• Попередня
• Наступна

КОМЕНТАРІ