Украдені з обителі ікони злодій ніс на гору навколішки

Ще підіймаючись крутою стежиною до чоловічого монастиря у с.Галайківці Мурованокуриловецького району, я вже відчувала якесь особливе піднесення. І недарма. Адже розташувалася обитель на справді благодатному клаптику землі. Століттями намолюваному та непорочному, де віками здійснювалися зцілення людських душ.

- Колись сюди приходило багато людей, — розповів отець Георгій. — Особливо великий потік паломників був, коли тут жив прозорливий ієромонах Агафодор, який займався вичитками і виганяв бісів. У ті часи тут діяв жіночий монастир, який населяли 11 монашок і 12-та ігуменя. Преставився о. Агафодор у 1962-му році. Зараз ми збираємо усі необхідні документи, аби канонізувати його. Взагалі-то, такі питання вирішує Синод. Для цього потрібно буде перевірити, чи є нетлінними мощі батюшки. Ми думаємо, що це так, бо ще за життя батюшка став ангелом во плоті, і дуже часто, особливо у великі свята, проходячи повз могилку о. Агафодора, відчуваються пахощі.

Могилка отця Агафодора — не єдине святе місце у Галайківцях. Виявляється, тамтешня келія, яка має хрестоподібну форму, побудована за проектом святого Серафима Саровського. І у ній є 200-300-літні ікони та шматочок каменя, на якому батюшка молився тисячу днів і ночей. Унікальною є копія улюбленої Богородичної ікони Серафима Саровського «Умиления», котра час від часу мироточить. Кажуть, саме у цій кімнатці і являлася Божа Матір отцю Агафодору.

Перекази свідчать, що колись із келії була скоєна крадіжка ікон старця. Бог палицею не б'є, але рано чи пізно за гріхи настає покарання. Тож крадій скалічів, у нього відмовили ноги. Підсвідомо він розумів, що це розплата за гріх, а тому навколішки з тими іконами поповз на гору до монастиря. Зараз обитель розбудовується.

- Тут буде 3-поверхова будівля, — розповів настоятель монастиря о.Феодосій. — На першому поверсі плануємо зробити столярку, на другому — келії, і на третьому — трапезну та монашеську церкву. Вже зведено фундамент літнього храму. А діючий храм — чудотворців святих Косьми і Дем'яна, побудований 4 роки тому.

Спасо-Преображенський чоловічий монастир у Галайківцях діє вже 7 років. Зараз у ньому живе четверо монахів та два послушники. Але якщо ви думаєте, що це розчаровані у житті люди чи невдахи, то серйозно помиляєтеся. Як зізнався отець Георгій, до речі, за фахом історик, у монастирі вони шукають мудрість, відкривають для себе сенс життя.

Розпорядок дня в обителі — згідно з монашеськими правилами. О 6-й ранку усі збираються у храмі на утренню. Служба триває приблизно дві години. Сніданок у монастирі не обов'язковий, адже, як написано у Святих писаннях — до обіду монахам краще не їсти. Тож після богослужіння більшість виконує послушання — якусь роботу, яку йому доручає ігумен.

О 12-й годині усі збираються на обід. За кухарку в обителі 50-річна раба Божа Марія. Молодшим жінкам сюди зась, аби не спокушали монахів. Зараз піст, тож монахи їдять усе пісне. У понеділок, середу та п'ятницю відмовляються навіть від олії, це так звані дні сухоїдіння. Їдять картоплю-«мундирку», супи... А вже у вівторок, четвер, суботу та неділю — дозволяють собі «розговітися», з'їсти щось приготовлене на олії. Коли ж свято, можна скуштувати вино та рибу.

Я спілкувалася з монахами і відчувала незбагнений спокій на душі. Мабуть-таки, має рацію духівник обителі, схимник, архімандрит Кирил, який живе при Браїлівському жіночому монастирі, пророкуючи, що ця гора перетвориться на острівець по врятуванню духовної спадщини і тут буде великий монастир.

http://www.33channel.vinnitsa.com

• Попередня
• Наступна

КОМЕНТАРІ