У багатьох селах народних депутатів не бачили ніколи

Автор: Анна ІЛЬНИЦЬКА Категорія: Різне Створено: Вівторок, 19 вересня 2006, 03:15

Народний депутат Ярослав МЕНДУСЬ відвідав Мурованокуриловецький район Вінницької області, відомий цілющою мінеральною водою "Реґіна", потужною Дністровською ГЕС, а також і тим, що четверта частина земель сільськогосподарського призначення у ньому на сьогоднішній день не обробляється. Тож під час бесіди з головою районної державної адміністрації Володимиром РЕВУЦЬКИМ виявилося, що район потребує значної державної турботи.

Наприклад, у глибоко провінційному селі Попелюхи, дороги до якого знаходяться у жахливому стані, народних депутатів не бачили ніколи - навіть тих, кого селяни обирали до парламенту. Відповідно до першого із них, який відвідав село - Ярослава Мендуся - селяни зверталися з безліччю проблем, що назбиралися за 15 років незалежності: від необробленої землі до майже зниклої інфраструктури села. "За логікою речей цими питаннями повинні займатися ті, кого люди обирають до місцевих органів влади, адже в контексті другого етапу політреформи, ініційованої соціалістами - реформи місцевого самоврядування - вони отримають більші повноваження і більше можливостей, передусім фінансових, щоб вирішувати ці проблеми. Це не значить, що я як народний депутат не виконаю ваших прохань і побажань. Але я хочу, щоб надалі ви знали, з кого маєте повне право вимагати вирішення кожного свого питання", - пояснював Ярослав Мендусь попелюхівцям. Водночас у самому райцентрі, Мурованих Курилівцях, народний депутат провів прийом громадян. Виявилося, що найактуальніші для місцевих жителів питання - це встановлення виправданих тарифів на газ і комунальні послуги, газифікація населених пунктів, упорядкування земельних правовідносин, державна підтримка фермерства, збереження сільських шкіл.

На біодизельному підприємстві Ярославу Мендусю продемонстрували, як виробляють повністю екологічно безпечне пальне з ріпака. Ріпак - високорентабельна олійна культура, фітосанітар ґрунту, альтернатива соняшника і основна складова біопалива, визнаного у всіх європейських країнах як екологічно чиста альтернатива пального з нафтопродуктів, особливо для потреб сільського господарства. За питомою вагою у загальносвітовому виробництві олійних ця культура вийшла на третє місце - після сої та бавовни, випередивши соняшник. За кордоном вже давно усвідомили необхідність державної підтримки переходу на біопаливо: Європейський парламент і Рада ЄС три роки тому підписали директиву щодо ширшого використання біологічного та інших видів палива з відновлюваних ресурсів. Є схожий закон і в Україні - "Про заходи щодо розвитку виробництва палива з біологічної сировини". Йому вже три роки, та користі від нього - нуль. Вітчизняним науковцям і приватним підприємцям, які цим займаються, в тому числі і у Вінницькій області, доводиться ставати на ноги без жодних державних дотацій. Українські реалії такі, що кожного сезону для збирання врожаю з держбюджету виділяються чималі суми, аби допомогти селянам придбати солярку. "То ж чи не логічно було б державі посприяти інноваційним розробкам?", - запитують селяни. Ярослав Мендусь пообіцяв донести ці побажання парламентарям - експертам у аграрній сфері.

Напевно, найбільше Ярослава Мендуся чекали у Мурованокуриловецькій школі-інтернаті санаторного типу для дітей із кардіологічними захворюваннями. Сьогодні там знаходяться 226 вихованців із сіл Вінницької, Київської та Хмельницької областей, значна частина з них - сироти, для яких заклад став водночас і дитячим будинком. Неймовірно, але спеціалізована школа-інтернат не має власного кардіографа. Він коштує всього 17 тисяч гривень, але для районного бюджету і ця сума завелика. Тож на обстеження дітей із вадами серця везуть у районну лікарню. Зрозуміло, ця проблема - з найнагальніших. Звернення народного депутата повинно посприяти її найшвидшому вирішенню.

Анна ІЛЬНИЦЬКА.

У вас немає прав для коментування