Чому на батьківщині легендарної мінералки "Регіна" половина селища вимушена пити іржаву воду з крану та називає асфальт у своїх Мурованих Курилівцях найдорожчим на Вінниччині – можна побачити і відчути лише на місці...

Це місце – тихий, спокійний і місцями сірий районний центр зі 563-річною історією. Але в 6-тисячній громаді "Мур Куру" є свої неспокійні серця, що розривають стандарти сірості та байдужості новими проектами, ідеями та контролем за владою.

– Як вам наше містечко після "гламурної" Вінниці? Вас шокували ями в самому центрі та клаптиковий ремонт? Демонтували пам'ятник Леніну... Але на колишній вулиці Енгельса у нас страхіття, а не вода! – розповіла місцевий активіст Всеукраїнської екологічної ліги Лариса Вудвуд. – Зі всією цією сірістю на клумбах, перехрестях і вздовж доріг у Мурованих Курилівцях ми розберемося самі, аби лише не заважали. Звісно, чекаємо на допомогу від депутатів та розпорядників бюджету... І, повірте мені, – людей, що справді вболівають за своє селище і хочуть бачити його чистим, охайним і прибраним, у нас вистачає. Адже на кожну добру справу збираються справжні патріоти містечка. Ось так ми заважаємо комусь сидіти в кабінеті 12 років поспіль та вперто не помічати цього безладу в себе під вікнами. Про що я? Про нашу селищну владу, яка, здається, забула, на кого вона має працювати і кого має слухати. Зрозуміло, що за один день всі проблеми не вирішити. Але подивіться на цей суперасфальт, якого біля Меморіалу Визволення поклали аж за дорогою ціною! Хіба так має виглядати вулиця Героїв Майдану, на якій щодня місцеві й транзитні водії гроблять свої авто? Так само дивно виглядають аж 150 метрів асфальту на вулиці Мирній, якими просто закрили людям рота... Але найцікавіше в цій дорожній історії те, що всі асфальтні ремонти роками виконує один і той же підрядник – ФОП Халоян. Як і чому він виграє практично всі тендери на ремонт доріг у Мурованих Курилівцях, мабуть, таємниця №1 у наших владних кабінетах. Бо це вже не смішно, якщо той самий підрядник знову "освоюватиме" 2,5 мільйони гривень на асфальтування головної дороги в селищі. А місцеві дорожники тим часом сидять без роботи, без техніки та замовлень. Хіба це патріотично? Чи так всім зручно працювати за накатаною "схемою"?

Решту вам розкажуть люди, що живуть у мікрорайонах із так званою технічною "водопровідною" водою. В окремі дні вона може бути червоного чи жовтого кольору із яскравим присмаком іржі! І за нех ще треба платити – 10 гривень за куб та по 50 тисяч дотації водоканалу за "збиткові" тарифи... Тому не дивуйтесь бабусям із бідончиками та 5-літровками, які власноруч носять питну воду цими не мурованими крутогорами.

– Це страхіття, а не вода. Ми її не п'ємо сиру, бо всяке може на вас напасти, – розповіла мешканка вулиці Енгельса бабуся Катерина. – Бувають дні, коли вода зовсім жовта і пахне болотом та іржавими трубами. Тоді ми її не набираємо, бо кастрюлю або чайник не відмиєш... Прати в ній також страшно, бо біле стає одразу жовтим. А коли більш-менш чиста – відстоюємо вночі, щоби злити осад і кип'ятити. Але, все одно, вона паршиво пахне... І тому в свої 84 роки ношу воду від теплиці в долині, бо із крану пити не можна... Таких як я тут тисячі дві-три людей і всі жаліються на цю воду. Де шукати правду – не знаємо, бо брали тут проби і кажуть: все нормально! Але ж вони не п'ють це болото...

У селищній раді за відсутності голови, яка пішла на лікарняний, цю ситуацію із водогоном неофіційно пояснили затяжним 8-річним будівництвом. Мовляв, через брак коштів металеві труби занадто довго пролежали у землі. Але місцевий водоканал весь час відбирає проби води і намагається контролювати якість. Коли має відбутися планова заміна фільтрів на цій гілці водогону і хто справді контролює "червону" воду, активісти селища запитали у своїх депутатів. І четверо із 22 обранців справді погодилися взяти публічні проби для аналізу та перевірити стан водозабору в сусідному селі, звідки качають воду для половини мешканців Мурованих Курилівців.

Так само Лариса Вудвуд із однодумцями, до яких часто звертаються земляки з пропозиціями та скаргами на владу, планують проконтролювати черговий ремонт доріг на якість, товщину покриття та площу, згідно з угодою.

– По воді в цих мікрорайонах справді є проблема через застарілість мереж ще 6-х років, – прокоментував ситуацію голова Мурованокуриловецької РДА Сергій Ладан. – Тому частину споживачів вже переключили на іншу гілку постачання, і лише минулого року на цю проблему було витрачено 1,3 мільйони гривень із Фонду регіонального розвитку. Також я бачу вирішення цієї проблеми селища через включення ремонту водогону в програму "Питна вода".

По дорогах також маємо цілий букет проблем, у бюджеті селища банально відсутні кошти на відновлення всіх цих вулиць. І 15-го вересня відбувся тендер на 2,5 мільйони гривень по ремонту ділянки Комарова-Соборна... Щодо вулиці Героїв Майдану, яка справді в дуже поганому стані, то після запуску 4-го блоку Дністровсько ГЕС сподіваємося на фінансову підтримку енергогенеруючої компанії у цьому питанні.

– А вас не дивує, що один і той же підрядник виграє всі тендери?

– Я знаю це... І хочу вам повідомити, що по найбільшому ремонту дороги ціною 2,5 млн.грн. ФОП Халоян раптом відмовився від участі в роботах і цю ділянку, ймовірно, буде робити Облавтодор. Як зробить, то разом порівняємо якість асфальту з тим, що клав Халоян... Тому монополії на асфальт у Мурованих Курилівцях більше немає.

Як бачимо, громадські активісти на чолі з Ларисою Вудвуд отримали першу велику перемогу в рідних Мурованих Курилівцях через контроль влади та моніторинг витрат бюджетних коштів на потреби селища та його мешканців.

Роман Ковальський, газета "33-й канал"

• Попередня
• Наступна

КОМЕНТАРІ