Останній шлях додому нашого земляка із Вищеольчедаєва 33-річного Романа Коваля був вистелений квітами. Від Котюжанівського мосту і аж до самої хати! Люди на колінах зустрічали Героя.

Не пам'ятаю, щоб кого-небудь іншого так зустрічали. Роман нічим не відрізнявся від своїх земляків. Такий як усі. Мав вже через кілька днів демобілізуватися і приїхати до дітей.

Виконував завдання, тягнув телефонну лінію і, повертаючись із завдання, натрапив на розтяжку. Роман загинув, напарник поранений в ногу. Загинув з честю, загинув, як солдат. Але не вчасно.

Стільки людей біля Ромчиної хати ще не було. Мабуть з усього району приїхали прощатися із своїм захисником. І районні керівники, і вчителі, і односельці.

Панахиду відправив молодий священник Київського патріархату благочинний Мурованокуриловецького району отець Сергій. В проповіді нагадав про необхідність єднання для захисту України....

Похорон відбудеться сьогодні о 13 годині. Попрощатися односельці з Романом зможуть у школі з 9-ї години ранку. Сільський голова пані Квятковська повідомила про те, що підприємці району збирають кошти і хотять купити для сім'ї хату, адже у Романа залишилось двоє малолітніх дітей: 2,5 роки та 10 років. Будуть збирати гроші і наші односельці. Тетяна Василівна збирається підключити для цього депутатів. Як використати гроші – це будуть вирішувати в сім'ї, пані голова висловила думку, що, можливо, для сім'ї краще за ці гроші зробити гарний ремонт, хата все-таки вже є. Важливо, щоб турбота не виявилася разовою, а щоб і громада, і держава постійно турбувалися про сім'ю Романа.

Віддавали шану герою на колінах. На коліна наші люди стали перед своїм героєм, але ніколи вже вони не стануть на коліна перед своїм ворогом. Ніколи не забудуть вбивць, чиєю зброєю вбили Романа. Ніколи не буде прощення тим зайдам, які сіють смерть на нашій землі.

Віктор Семенюк, односелець загиблого

• Попередня
• Наступна

КОМЕНТАРІ