Жмеринське управління ГУ ДФС у Вінницькій області нагадує, що порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, згідно з п.173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
Відповідно до п.173.3 ст.173 ПКУ у разі якщо стороною договору купівлі – продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені р. IV ПКУ функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до п.173.1 або п.173.2 ст.173 ПКУ з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі -продажу чи в окремій заяві.
У разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.
Відповідно до п.173.4 ст.173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі.
Для цілей п. 173.4 ст.173 ПКУ та відповідно до п.п. «б» п.п. 168.4.5 п.168.4 ст.168 ПКУ фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна є відповідальною за нарахування й утримання податку на доходи фізичних осіб, відповідно самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи за місцем нотаріального посвідчення такого договору.
Cуб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Для цілей цього пункту платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.
Враховуючи викладене вище, фізична особа (продавець) під час укладання з іншою фізичною особою договору купівлі-продажу сільськогосподарської, дорожньо-будівельної техніки та інших машин та механізмів за посередництвом юридичної особи, або через товарну біржу зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою податок на доходи фізичних осіб з доходу від операцій з продажу рухомого майна, що підлягає оподаткуванню за ставкою податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Державна фіскальна служба України інформує, що після завершення технічного обслуговування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового розпочинається приймання документів, форми яких затверджені наказом № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 р. за № 753/33724 з урахуванням норм Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року необхідно подати акцизну накладну за формою J/F1203201 (далі АН_РП), складену з дотриманням таких умов:
Для врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА_РПСЕ) залишків пального у суб'єктів господарювання, які до 1 липня 2019 р. не підпадали під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а з 1 липня 2019 р. підпадають під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу, облік якого в системі електронного адміністрування реалізації пального не здійснювався, такі платники податку подають заявку на поповнення обсягів залишку пального за формою J/F0210901 (далі – Заявка), складену з дотриманням таких умов:
Для відображення в СЕА_РПСЕ після закінчення терміну подання заявок буде використана остання за часом подання заявка, яка отримала позитивну квитанцію по конкретному акцизному складу.
Місцеві бюджети Вінниччини впродовж січня-червня 2018 року, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, зросли на більш ніж 672,5 млн грн або майже на 20 відсотків. Про це повідомляє начальник ГУ ДФС у Вінницькій області Руслан Осмоловський. Порівняно з 2018 роком на 22,5 відсотка збільшились надходження з податку на доходи фізичних осіб (+501,9 млн грн). На 17,8 відсотків зросли платежі єдиного податку (+88,5 млн грн). Плата за землю приросла на 15,2 відсотка (+56,8 млн грн).
Всього ж, як зауважує посадовець, за шість звітних місяців до скарбничок місцевих громад надійшло понад 4 млрд 87 млн 564,2 тис. грн податків, зборів та інших платежів. При цьому, індикативні показники доходів місцевих бюджетів виконано на 108,4 відсотків. Понад прогнозоване надійшло майже 317 мільйонів гривень.
За словами Руслана Осмоловського у трійці найважливіших бюджетоформуючих платежів місцевих бюджетів залишаються податок на доходи фізичних осіб (66,9 відсотків надходжень), єдиний податок (14,4 відсотків надходжень) та плата за землю (10,6 відсотків надходжень).
„Саме на ці податки необхідно робити ставку при наповненні місцевих бюджетів”, – підсумовує очіьник фіскальної служби Вінниччини , – „Відтак у тісній взаємодії з місцевими самоврядцями потрібно шукати резерви та працювати над розширенням бази оподаткування”.
За виготовлені у Вінницькій області товари упродовж січня-червня 2019 року до бюджету надійшло 6 млн 718,6 тис. грн акцизного податку. З них 4 млн 41,1 тис. грн було сплачено у червні. Про це інформують в управл0інні контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Вінницькій області.
Найбільшу частку у загальній сумі піврічних надходжень займає акциз із виробництва лікеро-горілчаної продукції, тютюнових виробів та інших товарів – 5 млн 776,0 тис. грн. Наступний за розміром акцизний податок із транспортних засобів – 584,3 тис. грн на акциз із виробництва електроенергії та пального припадає 26,3 тис. грн та 51,9 тис. грн відповідно.
Окрім того, упродовж звітного періоду до бюджету було перераховано 3 млн 535,2 тис. грн за ліцензування оптової торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, що майже на 40 відсотків більше розрахункової бази. Ще 8,6 тисяч гривень надійшло за ліцензування виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Також нагадуємо платникам, що після завершення ДФС України технічного обслуговування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового розпочинається приймання документів, форми яких затверджені наказом № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 р. за № 753/33724 з урахуванням норм Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів.
З усіма нюансами заповнення акцизної накладної можна ознайомитись за гіперпосиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/385678.html
За перше півріччя звітного року місцеві громади Вінниччини отримали у своє розпорядження 587 мільйонів 471,5 тисячу гривень єдиного податку. За словами начальника ГУ ДФС у Вінницькій області Руслана Осмоловського – це на 40 мільйонів 43,2 тисячі гривень або на 7,3 відсотка більше від прогнозованого.
Разом із тим, перерахована цьогоріч сума єдиного податку, перевищує надходження січня-червня 2018 року, на 88 мільйонів 753,0 тисячі гривень або на 17,8 відсотків.
Із загальної суми сплаченого внесок громадян-підприємців перевищив 69 відсотків і наблизився до 407,2 млн грн. Інші юридичні особи-спрощенці сплатили понад 180,3 млн грн.
Позитивна динаміка зі сплати єдиного податку спостерігається за усіма категоріями платників, що обрали спрощену систему оподаткування. На цьому наголошує Руслан Осмоловський та зауважує, що цей податок у повному обсязі спрямовується суб’єктами господарської діяльності безпосередньо до місцевих бюджетів. Отож, перераховуючи єдиний податок, платники Вінниччини спрямовують кошти безпосередньо на розвиток та благоустрій своїх громад.
Жмеринське управління ГУ ДФС у Вінницькій області нагадує, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.
Звертаємо увагу підприємців – спрощенців, зокрема з метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів доцільно подавати до фіскального органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки.
Водночас, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за себе платник єдиного податку (якщо він - не пенсіонер або не інвалід) сплачує за всі місяці, у яких він застосовував спрощену систему оподаткування, у тому числі і за місяць відпочинку.
Відтак, слід знати, на період щорічної відпустки підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати ЄСВ, а також податків (крім єдиного) і зборів, платниками яких вони є.
Зазначена норма передбачена п. 295.5 ст. 295, п.п. 298.3.2 ст. 298 Податкового кодексу України.
Трудова діяльність здійснюється за трудовим та за цивільно-правовим договорами. Відповідно до ст.21 Кодексу законів про працю України трудовий договір — це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, які передбачено законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роботодавець повинен подати до територіальних органів Державної фіскальної служби, за місцем обліку його, як платника єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.
Заробітна плата, відпустки працівникам, що здійснюють діяльність за трудовим договором, а також виплати, нараховані відповідно до умов такого договору, оподатковуються у загальному порядку:
До доходу таких громадян, якщо не перевищується законодавчо встановлена межа (п.п.169.4.1 ст.169 Податкового кодексу України), застосовується податкова соціальна пільга, за умови своєчасного подання заяви на її використання.
Згідно з ст.626 Цивільного кодексу України цивільно-правовий договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Найпоширенішими є договори на виконання робіт (договори підряду) та на надання послуг. За цивільно-правовим договором підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу. Якщо з громадянином укладається договір цивільно-правового характеру, то повідомлення до органу ДФС про прийняття працівника на роботу не надається і запис про виконання роботи у трудовій книжці не зазначається.
Сума доходу, одержаного платником податку за цивільно-правовим договором, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Крім того, відповідно до п.п.166.3.3 ст.166 Податкового кодексу України студенти можуть скористатися правом на податкову знижку та повернути частину коштів, сплачених за навчання у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах, у разі, якщо вони або члени їх сімей І ступеня споріднення, що сплачують за навчання, працювали легально та отримували дохід у вигляді заробітної плати.
17-05-23
17-03-22