При продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продано після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу.
У бухгалтерському обліку земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом, класифікуються як основні засоби (п. 5 П(С)БО 7 «Основні засоби» затверджені наказом МФУ від 27.04.2000 №92).
Придбані (створені) основні засоби (у тому числі земельні ділянки) зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю (п.7 П(С) БО 7).
Залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 П(С) БО 7).
При цьому, вартість земельних ділянок не є об’єктом для нарахування амортизації в бухгалтерському обліку (п. 22 П (С) БО 7).
Як наслідок, земельні ділянки не мають залишкової вартості.
Отже, юридична особа - платник єдиного податку третьої групи у разі продажу земельної ділянки як окремого об’єкта власності включає до складу доходів усі надходження коштів, отримані від продажу такої земельної ділянки, у звітному періоді (кварталі) їх отримання.
Зазначена норма передбачена п. 292.2 ст. 292, п.п. 296.1.3 ст. 296 Податкового кодексу.
Жмеринське управління ГУ ДФС у Вінницькій області повідомляє, що громадяни, які на власному автомобілі надають послуги «таксі» з перевезення пасажирів, повинні знати, що систематична господарська діяльність з метою одержання прибутку – це підприємництво, а отже необхідно зареєструватися як фізична особа – підприємець у фіскальних органах та отримати ліцензію.
Від офіційного оформлення такої діяльності у будь-якому випадку виграють держава, пасажири і «таксисти» також. Робота останніх у правовому полі не позначиться на їхньому доході, при цьому забезпечить їм соціальні гарантії, а пасажири будуть спокійні за свою безпеку. Водночас, бюджет отримає кошти у вигляді сплачених податків від надання послуг «таксі».
Крім того, відповідно до ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення розмір штрафу за перевезення пасажирів без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії становить від 17000 грн. до 34000 гривень. Також, за вказані правопорушення передбачена конфіскація засобу виробництва. У даному випадку до такого об’єкту відноситься автомобіль.
Літо – це період додаткового заробітку для студента, коли він отримує шанс не тільки заробити, а й отримати досвід у тій чи іншій сфері. Зазвичай влітку студенти працюють у сферах громадського харчування, торгівлі, організації дозвілля, туризму тощо.
Звичайно, це добре і на роботу студентів брати можна й потрібно, але при цьому у роботодавців можуть виникнути питання. Як правильно оформити трудові стосунки із студентом, чи відрізняються його трудові права від інших працівників, які правила оподаткування його заробітку?
Як роз’яснили в Жмеринському управлінні ГУ ДФС у Вінницькій області, трудові відносини роботодавця та працівника-студента повинні оформлятися належним чином. То ж у студента є два шляхи здійснення трудової діяльності: за трудовим договором або за цивільно-правовим договором.
До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роботодавець має подати до територіального органу Державної фіскальної служби за місцем обліку його як платника єдиного соціального внеску повідомлення про прийняття такого працівника на роботу. Якщо ж студент буде виконувати роботу або надавати послуги за цивільно-правовим договором таке повідомлення до фіскальних органів не подається.
За цивільно-правовим договором підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку, він сам організовує і виконує роботу.
Студенту, прийнятому на роботу за трудовим договором, виплачується заробітна плата, а за цивільно-правовим договором - винагорода. Зазначені доходи оподатковують в загальному порядку: податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %, військовим збором за ставкою 1,5 % та єдиним внеском за ставкою 22%.
Крім того, якщо розмір заробітної плати не перевищує 2690 гривень (у 2019 році), студент може претендувати на податкову соціальну пільгу. Для цього необхідно подати заяву працедавцю. Але ця норма діє лише за умови, що студент працює за трудовим договором.
Якщо студент працевлаштовується вперше, організація має оформити йому трудову книжку у порядку і в строки. І головне – роботодавець має дотримуватись усіх трудових гарантій.
Працівники Жмеринського управління ГУ ДФС у Вінницькій області звертають увагу громадян, що згідно із статтями 232 та 235 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) працівники, які працюють без укладання трудового договору, мають право звернутись до суду.
Необхідно зазначити, що відповідно до статті 24 КЗпП України роботодавцям заборонено допускати працівника до роботи без укладення трудового договору та повідомлення про це органів Державної фіскальної служби.
При винесенні рішення щодо оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, при направленні заяви у відповідні органи, суд одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні, в даному періоді, без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.
Варто зауважити, що за таке порушення законодавства про працю, крім адміністративної та кримінальної відповідальності роботодавця, передбачено також фінансову відповідальність.
Згідно зі статтею 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
17-05-23
17-03-22