ГУ ДФС у Вінницькій області звертається до громадян із попередженням щодо дій аферистів, які від імені посадових осіб фіскальної служби просять певні суми коштів за вчинення протиправних дій.
Наразі шахраї телефонують суб‘єктам господарювання, переконують їх про порушення ними законодавчих норм і пропонують позитивно вирішити таку ситуацію на користь платника за певну винагороду. До ГУ ДФС у Вінницькій області надійшла інформація щодо нової хвилі таких телефонних дзвінків. Цього разу – від імені начальника ГУ ДФС у області Руслана Осмоловського.
Фіскальна служба області офіційно заявляє про протиправність зазначених звернень і просить всіх небайдужих, які отримували такі дзвінки, звернутися до правоохоронних органів, а також повідомити фіскальну службу за номером телефону (0432) 59-23-01. Шановні громадяни, будьте обачними!
Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області нагадує платникам податку на додану вартість, що, відповідно до статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів або послуг, продавець зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок реєстрації податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246.
Варто пам‘ятати, що податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН лише за умови дотримання при її складанні вимог наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, яким затверджено Порядок заповнення податкової накладної. Така податкова накладна дає право покупцю формувати податковий кредит на суму зазначену у накладній. Тож у випадку відсутності факту реєстрації продавцем товарів або послуг податкових накладних в ЄРПН покупець позбавляється права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Проте продавець не звільняється від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) внесено зміни, зокрема, в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які набули чинності з 01 січня 2019 року, а саме:
Доповнено та уточнено поняття, визначені ст. 14 Кодексу. П. 14.1 ст. 14 Кодексу доповнено новими підпунктами:
пп. 14.1.1 2, яким введено поняття активу з права користування - визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ) актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди;
пп. 14.1.125 1, яким визначено поняття нормативу витрат на виплати страховим посередникам - гранично допустима величина будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування, встановлена для цілей Кодексу за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У пп. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 Кодексу уточнено поняття деривативу, зокрема:
Уточнено умови включення юридичних осіб до Реєстру неприбуткових установ та організацій
У пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу внесено зміни в частині вимог до установчих документів, зокрема:
для цілей розподілу отриманих доходів (прибутків) термін "учасники" неприбуткової організації застосовується у розумінні Цивільного кодексу України;
для недержавних пенсійних фондів передбачена можливість передання активів у разі ліквідації такого фонду іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону.
При цьому п. 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2628 встановлено, що зміни до пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01 липня 2017 року.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації
Ст. 138 Кодексу доповнено новим п. 138.4 та передбачено, що вимоги пп. 138.1 - 138.3 ст. 138 Кодексу, якими визначені різниці для коригування фінансового результату до оподаткування та порядок розрахунку амортизації, не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди.
Уточнено вартісний показник для застосування визначених Кодексом мінімально допустимих строків корисного використання, встановлений для основних засобів 4 групи, який складає понад 6000 гривень замість раніше визначеного у розмірі 2500 гривень (пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).
Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій
Уточнено, що при визначенні різниць, передбачених пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу для коригування до збільшення фінансового результату до оподаткування на суму 30 відсотків вартості придбаних товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, не враховуються активи з права користування за договорами оренди.
Крім того, уточнено, що вимоги із застосування різниці відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не поширюються також на вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у Накопичувального фонду та недержавних пенсійних фондів.
Пп. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 Кодексу доповнено новою різницею для коригування фінансового результату до збільшення при перевищенні виплат (винагород) страховим посередникам понад встановлений норматив витрат, а саме:
на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Застосування прискореної амортизації
Внесеними до п. 43 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу змінами на 1 рік продовжено дію норми щодо права на застосування для розрахунку амортизації за прямолінійним методом мінімально допустимого строку амортизації (два роки) щодо основних засобів четвертої групи, якщо витрати на їх придбання понесені (нараховані) платником податків після 01 січня 2017 року та якщо для таких основних засобів забезпечується одночасне виконання встановлених Кодексом вимог, зокрема, основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом визначених строків, такий платник податків притягується до штрафу у таких розмірах:
Крім того, на суму грошового зобов’язання нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.
При цьому неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів, платежів, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (при повторному порушенні протягом року - від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Зазначена норма передбачна п. 126.1 cт. 126, п.п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу та ст. 163 прим. 2 КУпАП.
17-05-23
17-03-22