Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи від операцій з майном.
При цьому, дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року квартири, за умови її перебування у власності понад три роки, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
Умова щодо перебування квартири у власності понад три роки не розповсюджується на майно, отримане у спадщину.
Таким чином, щоб дохід у вигляді вартості проданої квартири не оподатковувався, мають бути дотримані дві умови:
1) це має бути перша операція з продажу квартири за один календарний рік;
2) квартира має перебувати у власності понад три роки, за винятком випадку, коли вона отримана у спадщину.
Якщо хоча б одна з цих умов не дотримана, дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
Тобто, дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного податкового року квартири, яка перебуває у власності такої особи менше трьох років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.
У разі якщо протягом того ж звітного податкового року цією особою продається друга квартира, то дохід, отриманий від такого продажу, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5% незалежно від строку перебування цього об'єкта у власності фізичної особи.
Жмеринська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області інформує, що 15 листопада 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, яким затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами.
Цей Порядок, розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис", "Про інформацію", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про телекомунікації", визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами електронного документообігу.
Зокрема, Порядком визначено, що електронний документообіг – це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів.
Суб'єктом електронного документообігу є автор, підписувач, та адресат, які набувають передбачених законодавством та Договором прав і обов'язків у процесі електронного документообігу.
Автором (адресатом) може бути юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, що створили електронний документ або відповідно яким він адресується.
Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.
Договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності Наказом № 557 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу III Порядку.
Фізична особа – підприємець, платник єдиного податку має вести облік отриманих доходів відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2015 року за № 578 (зі змінами та доповненнями) використовуючи відповідну Книгу обліку. При цьому облік отриманих доходів виконується за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (окремо зазначаються кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та отримані готівкою а також у вигляді безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). До складу доходу не включаються суми коштів у вигляді авансу чи передоплати якщо вони повертаються покупцю товару (робіт, послуг). Аналогічно, такі суми не включаються до складу доходу, якщо вони були раніше перераховані платником єдиного податку та внаслідок розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів відбулося їх фактичне повернення. Також якщо кошти надійшли внаслідок повернення товару (пп. 5 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України). Дані книги обліку доходів (обліку доходів і витрат) використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, форма якої затверджена вищезазначеним наказом. Відповідно, якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) у разі розірвання договору відбувається у періоді їх отримання, то такі кошти не включаються до складу доходу фізичної особи - платника єдиного податку та не підлягають відображенню у податковій декларації. Якщо повернення таких сум відбувається в іншому податковому періоді, фізична особа - платник єдиного податку зобов»язана включити їх до складу доходу у звітному періоді, в якому ці кошти отримано, та здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення.
Жмеринська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області повідомляє про набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 18.09.2017 № 776 «Про внесення Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – наказ 776), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.09.2017 за № 1204/31072.
Основні зміни полягають в наступному:
ДФС забезпечено приймання Таблиці за формою (J/F1312301) без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Приймання Таблиці за формою (J/F1312302), яка повинна подаватися платниками податків з дотримання вимог наказу 776, буде здійснюватись, починаючи з 23.10.2017.
Звертаємо увагу, що інформація з Таблиці враховуватиметься автоматично системою Моніторингу у разі, якщо Таблиця не міститиме коди послуг згідно з ДКПП або коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, відмінні від груп товарів, визначених наказом 776.
Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 01.11.2017 р. N 2457/П/99-99-13-01-02-14/ІПК щодо деяких питань надання в оренду приміщень фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку.
Спрощена система оподаткування для фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Кодексу суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на три групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
Обмеження щодо перебування на спрощеній системі для фізичних осіб - підприємців, які надають в оренду майно, передбачені підпунктом 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Кодексу, відповідно до якого фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.
Отже, якщо загальна площа кожного окремого виду майна та/або їх частки, яке надається в оренду, не перевищує норми, встановлені пп. 3 п. 291.5 ст. 291 Кодексу, то така фізична особа - підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.
17-05-23
17-03-22