Уточнюючі зобов’язання з ПДВ: порядок сплати до бюджету

Жмеринська ОДПІ ГУ  ДФС у Вінницькій області інформує платників про те, що ДФСУ у листі від 25.05.2016 р. № 11362/6/99-99-15-03-02-15 надала роз’яснення щодо можливості відображення на електронному рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ коштів, сплачених з поточного рахунку платника ПДВ у рахунок погашення податкових зобов'язань з ПДВ, а також штрафу і пені, які виникли у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ при виявленні ним заниження податкового зобов'язання з ПДВ минулих податкових періодів.

Висновки: сплата платником ПДВ податкових зобов'язань, визначених в уточнюючому розрахунку, поданому за попередні звітні періоди, а також штрафних санкцій за заниження податкових зобов'язань може здійснюватись:

• безпосередньо з поточного банківського рахунку платника;
• з електронного рахунку платника за його заявою, поданою у складі податкової декларації з ПДВ, у сумі, яка перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до такої поданої декларації.

Табу для юридичної особи на спрощеній системі оподаткування

Застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Нагадаємо, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV ПКУ.

Слід зазначити, що п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, при здійсненні яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку третьої суб'єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (пп. 5 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу).

Тобто юридична особа, яка здійснює видобуток корисних копалин (незалежно від їх приналежності до загальнодержавного або місцевого значення), не може бути платником єдиного податку третьої групи. 

Помилки попередніх років – як виправити

Жмеринська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області нагадує порядок виправлення помилок, що містяться у раніше поданій податковій звітності  з податку на прибуток.

Насамперед, звертаємо увагу, що згідно норм статті 50 Податкового кодексу України уточнюючий розрахунок до податкової декларації, в якій самостійно виявлено помилку. складається за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку, отож, наразі використовується форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств в редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015р.  № 897 ( із змінами).

Виправлення самостійно виявлених помилок за період до 01.01.2015 року здійснюється в окремій уточнюючій декларації або у складі декларації за поточний звітний (податковий) період з поданням Додатка ВП.

Для самостійного виправлення помилок за новою формою декларації за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року платники мають право скористатися нормами п. 46.4 статті 46 Податкового кодексу щодо подання доповнення до податкової декларації, яке може бути складено за довільною формою. У такому випадку платник зазначає про цей факт у спеціально відведеному місці податкової декларації, а доповнення до декларації вважатиметься невід'ємною її частиною. В подальшому, таке доповнення буде використано податковою інспекцією при аналізі показників такої декларації. 

Нарахування єдиного внеску на суми заробітної плати інваліда не за основним місцем роботи

Державною фіскальною службою України листом від 09.06.2016 р. N 12816/6/99-99-13-02-03-15 надано роз’яснення щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на суми нарахованої заробітної плати не за основним місцем роботи інваліда.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закон N 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону N 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону N 2464).

Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відс. бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів (частина тринадцята ст. 8 Закону N 2464). Підставою для застосування цього розміру єдиного внеску є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (п. 13 розд. III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 N 449).

Отже, єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відс., підставою для застосування зазначеного розміру єдиного внеску є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

• Попередня
• Наступна

КОМЕНТАРІ