Про відображення у Податковому розрахункусум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) сум податку з процентів та військового збору

На сьогодні Державною фіскальною службою України розроблено та направлено до Міністерства фінансів України проект форми податкового розрахунку, який передбачає відображення податковим агентом загальної суми доходу, з якого утримано військовий збір за звітний період, без відображення персоніфікованих даних фізичних осіб - платників військового збору.

До набрання чинності нової форми Податкового розрахунку №1ДФ, така звітність приймається за формою, яка затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 21 січня 2014 року № 49.

Однак, після прийняття нової форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), податкові агенти зобов'язані будуть за новою формою подати новий звітний (уточнюючий) податковий розрахунок за ІІІ квартал 2014 року. При цьому, будуть заповнюватися лише загальні суми нарахованих у звітному періоді доходів у вигляді процентів та доходів, із яких утримується військовий збір, і загальну суму утриманого з них податку. У зв'язку з тим, що вимога подання уточнюючого розрахунку виникла не з вини податкового агента, то штрафні санкції згідно з п. 119.2 ст. 119 ПКУ, застосовуватися не будуть.У відповідності з прийнятими змінами до Податкового кодексу України, починаючи з 01.08.2014 року, податковий агент (банк, кредитна спілка) при нарахуванні на користь платника податку процентів, зазначених у підпункті 170.4.1 ПКУ, утримує податок на доходи фізичних осіб. У Податковому розрахунку за формою №1ДФ має відображатися загальна сума нарахованих у звітному періоді доходів і загальна сума утриманого з них податку.

Також з 03.08.2014 року запроваджено військовий збір. Утримані суми цього збору необхідно зазначити в податковому розрахунку за формою №1ДФ за ІІІ квартал 2014 року.

Розмір державного мита за посвідчення спадкового договору

Відповідно до статті 1302 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Згідно із ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. N 7-93 ”Про державне мито” із змінами та доповненнями за нотаріальне посвідчення державним нотаріусом договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, а також за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, справляється державне мито за відповідною ставкою, визначеною у п. 3 ст. 3 цього Декрету.
Тобто, розмір державного мита при нотаріальному посвідченні спадкового договору становить 1 відсоток від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діє на день сплати.

ФОП, яка отримує з місцевого бюджету компенсацію за перевезення пільгових категорій населення, може перебувати у другій групі платників єдиного податку

Фізична особа – підприємець, яка здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, надає такі послуги безпосередньо населенню, має право обрати другу групу платників єдиного податку незалежно від того, що пільгові перевезення пасажирів покриваються за рахунок сум дотації з бюджету. Це можливо за умови дотримання критеріїв, визначених пп.2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
• - обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

Згідно зі ст.37 Закону України від 5 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону (ст.29 Закону).

Мурованокуриловецьке відділення Могилів-Подільської ОДПІ

• Попередня
• Наступна

КОМЕНТАРІ