З да­в­ніх ча­сів ва­ж­ли­вим чин­ни­ком оці­н­ки роз­ви­т­ку дер­жа­ви є стан роз­ви­т­ку куль­ту­ри. І те, що в Укра­ї­ні за­по­ча­т­ко­ва­но свя­то пра­ців­ни­ків куль­ту­ри і ама­то­рів ми­с­те­ц­т­ва, ста­ло сут­тє­вим кро­ком до ви­знан­ня зна­чи­мо­с­ті куль­ту­ри в су­с­пі­ль­с­т­ві.

З від­ді­лом куль­ту­ри я по­в’я­за­на вже бі­ль­ше 10 ро­ків. Все по­ча­ло­ся з лі­те­ра­ту­ри, ве­чо­рів, які ор­га­ні­зову­ва­ла ра­йон­на бі­б­лі­о­те­ка. Це був старт для ті­с­ної спів­пра­ці з чу­до­ви­ми лю­дь­ми, пра­ців­ни­ка­ми бі­б­лі­о­те­ки. Скі­ль­ки ці­ка­вих зу­стрі­чей з ви­да­т­ни­ми лю­дь­ми, з ве­те­ра­на­ми вій­ни, з уч­ня­ми шкіл за­ли­ши­ло­ся в па­м’я­ті, як свя­то ду­ші. Юві­леї пись­мен­ни­ків і по­етів, пре­зе­н­та­ції їх тво­рів, кон­це­р­ти і в ра­йон­но­му Бу­ди­н­ку куль­ту­ри, і в ін­ших ра­йо­нах об­ла­с­ті,  і в м. Він­ни­ці – це да­ле­ко не весь пе­ре­лік кро­пі­т­кої ро­бо­ти по під­го­то­в­ці і про­ве­ден­ню цих за­хо­дів. Від від­ді­лу куль­ту­ри ме­не не­од­но­ра­зо­во по­си­ла­ли на кон­курс чи­т­ців до м. Він­ни­ці, де ме­не на­го­ро­джу­ва­ли гра­мо­та­ми та цін­ни­ми по­да­ру­н­ка­ми. Са­ме бі­б­лі­о­те­ку з її сла­в­ни­ми пра­ців­ни­ка­ми я вва­жаю сво­єю хре­ще­ною ма­ті­р’ю на шля­ху по­пу­ля­ризації мо­єї по­езії і ви­знан­ня її лю­дь­ми не тіль­ки ра­йо­ну, але й об­ла­с­ті.

За­раз я опа­но­вую но­вий для ме­не вид ми­с­те­ц­т­ва – фло­ри­с­ти­ку, а са­ме, ви­го­то­в­лен­ня пло­с­ких ком­по­зи­цій з за­су­ше­них ро­с­лин. За­ві­ду­ю­чий ра­йон­ною ка­р­тин­ною га­ле­ре­єю А.В. Дра­га­нюк і всі пра­ців­ни­ки бі­б­лі­о­те­ки за­ці­ка­ви­лись мо­ї­ми ро­бо­та­ми, де­кі­ль­ка з них уже по­бу­ва­ли на ви­ста­в­ках в на­шій ка­р­тин­ній га­ле­ре­ї. Ві­таю лю­дей, які вже ста­ли ме­ні май­же рі­д­ни­ми, з про­фе­сій­ним свя­том. До­б­ра вам, здо­ро­в’я вам і ва­шим сі­м’ям.

Олена ДО­РОШ.

• Попередня
• Наступна

КОМЕНТАРІ