Небесній сотні присвячується.

Величні духом, вбиті та не мертві.
Були ви перші хто життя віддав.
Тут смерть собі нарахувала жертви.
Потік людської крові і її злякав.

В старому радянському, тім ще кіно
Там фраза була,яку помню давно.
Вкрав, випив, в тюрму – актор говорив.
Якби він дожив, він би фразу змінив.

Хотів написати ще деякі доповнення до вірша, але, здається, там і так все зрозуміло. Єдиного бажаю, роблячи свій вибір, міцно затуляйте вуха і широко відкривайте очі.

Ці рядки важко буде зрозуміти тим, хто ніколи не жив в СРСР.

Проте, для думаючих і бажаючих розібратися в нашій історії, завжди можна знайти відповіді на поставлені власні запитання. А тим, хто мав відношення до тієї країни, я бажаю одного – не жалкуйте за дешевою ковбасою і “сильною” рукою. Коли ковбаса закінчується в “сильній“ руці з’являється безжальний, несправедливий меч тирана.

Можна попасти під роздачу. Не думаю, що всі жалкуни хотіли б жити в часи голодомору, репресій і доносів, в часи суцільного дефіциту і безправ’я. А це також та країна.

Задумайтесь, в якій країні ви бажали б життя собі, свої дітям та внукам: Англія чи Росія, Швеція чи КНДР і т.д.Тому будуймо свою маленьку швейцарію тут, в Україні. Вичавлюймо з себе раба, вичавлюймо з себе “совка”.