65 років тому у героїчній борні було визволено радянськими військами подільський край від німецько-фашистсь-ких загарбників. Безсмертний подвиг визволителів навіки залишиться у вдячній пам’яті нащадків. Наше село Лучинчик та навколишні села Лучинець, Плоске, Немерче, Попелюхи визволяла 133 Смоленська Червонопрапорна Орденів О.Суворова і Б. Хмельницького стрілецька дивізія на чолі з командиром полковником М.З. Казішвілі, який загинув під час боїв за село Попелюхи. Однак із плином часу збереглися і біль втрат, і радість визволення, і велика вдячність поколінню переможців. Під час проведення години пам’яті «Людської пам’яті мости» в сільській бібліотеці голова ради ветеранів В.П. Антонюк, зокрема, сказав, що важко переоцінити роль усіх тих, хто пройшов суворими шляхами війни. Ми гордимося нашими воїнами-визволителями, ветеранами війни і праці І.О. Козицьким, Ф.Й. Крежмінським, Г.П. Баланюком, Я.С. Мархоцьким, і вдячні їм за визволення нашої Батьківщини від ворога, за все, що вони зробили для відбудови та розвитку рідного краю.
Тетяна Павлівна Мартиненко з тієї плеяди вітчизняної інтелігенції, яка не просто працює у сфері культури, а творить її щоденно. Вона живе духовно багатим життям, є по-справжньому щасливою людиною і ось уже понад 25 років служить вірою і правдою бібліотечній справі.
Тетяна Павлівна прагне зробити свою бібліотеку такою, щоб своєю її вважав кожен відвідувач, щоб вона стала рідною домівкою для всіх односельчан. До неї звертаються сільські бібліотечні працівники-колеги за порадами, новими ідеями, цінними професійними консультаціями. По підсумках діяльності закладів культури району за 2008 рік бібліотеку села Бахтин нагороджено почесною грамотою і цінним подарунком у номінації «За професійну майстерність».
З давніх часів важливим чинником оцінки розвитку держави є стан розвитку культури. І те, що в Україні започатковано свято працівників культури і аматорів мистецтва, стало суттєвим кроком до визнання значимості культури в суспільстві.
З відділом культури я пов’язана вже більше 10 років. Все почалося з літератури, вечорів, які організовувала районна бібліотека. Це був старт для тісної співпраці з чудовими людьми, працівниками бібліотеки. Скільки цікавих зустрічей з видатними людьми, з ветеранами війни, з учнями шкіл залишилося в пам’яті, як свято душі. Ювілеї письменників і поетів, презентації їх творів, концерти і в районному Будинку культури, і в інших районах області, і в м. Вінниці – це далеко не весь перелік кропіткої роботи по підготовці і проведенню цих заходів. Від відділу культури мене неодноразово посилали на конкурс читців до м. Вінниці, де мене нагороджували грамотами та цінними подарунками. Саме бібліотеку з її славними працівниками я вважаю своєю хрещеною матір’ю на шляху популяризації моєї поезії і визнання її людьми не тільки району, але й області.
Директором Роздолівського сільського клубу Катерина Афанасіївна Ярмак (на фото) стала п’ять років тому. Спільно з сільським головою В.І. Латюком, працівниками сільської ради та завідуючою бібліотекою-філіалом В.Г. Яровик директору довелося докласти чимало зусиль, щоб у клубі було зроблено ремонт, а також відремонтовано дах. Весело і гамірно у закладі культури, коли тут проводяться різноманітні заходи до державних свят, конкурси, вечори відпочинку тощо. Тут діють клуби за інтересами «Тим, кому за сорок», «Господарочка», є танцювальний гурток для молоді.
Окрасою сільського клубу є його народознавчий куточок, де можна побачити предмети народного побуту, вироби місцевих умільців-майстрів та вишивальниць. Нікого не залишає байдужим виставка чудових картин місцевого самодіяльного художника В’ячеслава Єрмакова.