«Шешорики» можна придбати не тільки на «Шешорах»

Автор: Сергій Категорія: Різне Створено: П'ятниця, 04 червня 2010, 18:37

Послухати українських пісень, скуштувати козацької каші, спробувати щось зробити на майстер-класах, які проводили народні умільці, можна було на фестивалі народної творчості. 

На вулиці Кожедуба - свято. Тут, у садибі музею гончарного мистецтва імені Луцишина проходив п’ятий щорічний фестиваль-ярмарок народної творчості. Прямо обабіч дороги на столах розклали своє багатство майстри народної творчості.

На столі у Марії Мельник з Мурованих Курилівців розміщені намиста, браслети, кольє з бісеру та в’язані вироби.

- Я родом з Закарпаття, - каже пані Марія, - виросла у багатодітній сім’ї, і моя мама вміла все: і в’язати, шити, прясти, вишивати, ткати і всього навчила нас. У Муровані Курилівці я вийшла заміж, працювала у школі, а потім у будинку дитячої творчості. Веду там гурток в’язання. А бісероплетінням захопилась всього півроку тому. Їздила в Київ на міжнародну виставку, там давали майстер-клас по бісероплетінню і я вперше спробувала плести з бісером.

Трохи подалі розповідає про свої творіння Володимир Ігушев з Калинівського району.

- Це шешорики. Ми їх придумали спеціально до фестивалю "Шешори". На них там був великий попит,- каже майстер, показуючи солом’яні обереги. - Не потрібно вішати на лобове скло пластмасові дурнички - повісьте краще оберіг-іконку, хрестика і того самого шешорика.

На фестивалі можна було не тільки подивитись на роботи майстрів, але самому спробувати щось створити.

Біля гончарного круга зібралось купа дітей. Усі хочуть спробувати щось зробити своїми руками. Восьмирічна Даша із задоволенням мне глину. 

- Це так цікаво, - каже дівчинка, і глина така приємна.

Глина не тільки приємна, але й корисна. Про це говорить майстриня з Оратова Галина Доценко.

- Глина - чудовий матеріал, вона вбирає в себе усю негативну енергію, - каже Галина, - Коли діти приходять до мене вперше, майже завжди у них нічого не виходить, бо глина тріскається у руках. Коли працюєте часто з комп’ютером, просто потримайте в руках шматочок глини, помніть, зробіть щось - вона витягне з вас все погане. Це дуже корисне заняття.

Галина давно вже захопилась народною творчістю, особливо полюбляє працювати з глиною і каже, що кращої ніж в Оратові, немає.

- Навіть як приїжджаю на майстер-клас кудись, завжди беру з собою свою глину, не можу чужою працювати, - каже майстриня, - Вона мені як та пісня, яку мама співає над колискою - наймиліша і рідніша. Є містичні моменти. От спеціально взяла з собою оцю керамічну писаночку. Я робила їх дві. На одній, як і має бути, написала ХВ (Христос воскрес) і ВВ (воістину воскрес) а на іншій у мене було мало місця і замість ВВ зробила малесеньку рибку. Поставила ці писанки високо на грубу, щоб сушились. Прямо з суботи на неділю десь опівночі напередодні Великодня, писанка, на якій я не написала "Воістину воскрес", впала і вдарилась прямо у місце, де я рибку зробила. Таки треба було написати "ВВ".

Були на фестивалі і вишиванки, витинанки, килими та гобелени, вироби з лози, ляльки-мотанки. І усе це можна було не тільки подивитись, але й придбати і при бажанні розпитати секрети їх виготовлення у майстрів.

 

Наталія ПІСКУНІЧЕВА

За матеріалами vn.20minut.ua

У вас немає прав для коментування