Податкова інформує (28.07.2017)

Автор: Сергій Категорія: Податкова інформує Створено: П'ятниця, 28 липня 2017, 02:03

Біля Вінниці зупинили тисячу пляшок нелегальної горілки

Партію алкогольних напоїв із явними ознаками підробки вилучили співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Вінницькій області спільно з працівниками Національної поліції у області в ході проведення операції «Акциз-2017». Продукція розлита у пляшки з етикетками відомих вітчизняних горілчаних брендів, марки акцизного податку мають очевидні знаки підроблення. Нелегальний товар транспортувався мікроавтобусом.

Вся незаконна продукція – 1 тисяча пляшок об’ємом 500 літрів загальною орієнтовною вартістю 80 тис. грн., а також автомобіль вилучені до прийняття законного рішення. На даний час проводяться заходи щодо встановлення місць виготовлення незаконних підакцизних товарів та інших фактів реалізації алкогольних напоїв.

Слідчими ГУ ДФС у Вінницькій області розпочато кримінальне провадження за ч.1 ст. 204 КК України.   

Чи може пара, яка не перебуває у шлюбі, скористатися ПСП на спільних дітей

Фахівці органів ДФС роз’яснюють на яку соціальною податковою пільгою та при якому граничному розмірі доходу мають право батьки, які утримують двох спільних дітей віком до 18 років, разом проживають, але не перебувають у офіційно зареєстрованому шлюбі.

Виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини визначено у ст. 121 Сімейного кодексу України (далі – СКУ), які ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст. 122 та 125 СКУ. Відповідно до ст. 141 СКУ мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Згідно з частиною другою ст. 51 Конституції України та ст. 180 СКУ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину може бути тільки за рішенням суду (п. 2 ст. 188 СКУ). Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу (далі – ПКУ) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році – 800,0 гривень).

Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2017 році – 2240,0 грн. (1600 грн. х 1,4)). Водночас платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 % суми пільги визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2017 році – 800,0 грн.) - у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ). При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

Підпунктом 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Перелік таких документів та порядок їх надання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Отже, батьки, які утримують двох спільних дітей віком до 18 років, разом проживають, але не перебувають у офіційно зареєстрованому шлюбі, при отриманні доходу у вигляді заробітної плати мають право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 800 грн у розрахунку на кожну дитину, при додержанні всіх вимог ст. 169 ПКУ. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у 2017 році – 4480 грн на місяць, другому – 2240 грн. 

Інформація про укладені договори з оренди нерухомості подаватиметься рієлтерами за новою формою

Як повідомили працівники  Жмеринської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2017 №497, яким затверджено нову форму Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди).

Зазначений наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57.

Обов’язок надання рієлтерами Інформації про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості визначено підпунктом 170.1.6 п.170.1 ст.170 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями. Інформація подається до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку та за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності. 

До форми Податкової декларації з рентної плати внесено зміни

21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2017 №545 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з рентної плати» (далі – Наказ №545), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.06.2017 за № 778/30646, який вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати» (далі – Наказ № 719), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496. Наказ № 545 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 № 57.

Зокрема, Наказом № 545 викладено в новій редакції форму Розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 1 до Податкової декларації з рентної плати), внесені зміни до форми Розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додаток 2 та додаток 21 до Податкової декларації з рентної плати) та Переліку кодів видів радіозв’язку (додаток 15 до Податкової декларації з рентної плати) у частині стільникового радіозв’язку.

Одночасно звертаємо увагу, що згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення. 

Як скористатись правом на податкову знижку фізичній особі 

Платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року – це визначено статтею 166 ПКУ.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум  відображаються платником податку у річній  податковій декларації, яка подається до 31 грудня включно  наступного за звітним податкового року. Тобто, декларування  доходів фізичних осіб здійснюється не лише в цілях сплати податку до бюджету, а й для повернення платникам сум податку на доходи фізичних осіб, надмірно сплаченого з їх заробітної плати в минулому податковому році.

Перелік витрат, дозволених  до включення до податкової знижки, визначає п.166.3 ст.166 ПКУ, до них, зокрема,  відносяться:

  • Частина процентів, сплачених за користування іпотечним  житловим кредитом;
  • кошти або вартість майна, перерахованих (переданих)  у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;
  • кошти, сплачені вітчизняним  вищим та професійно-навчальним закладам за здобуття освіти  платником податку або членом його сім’ї першого ступеня споріднення;
  • кошти, сплачені закладам охорони здоров’я за послуги з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;
  • витрати на сплату страхових платежів та пенсійних внесків, сплачені недержавним пенсійним фондам, банківським установам;
  • витрати  на оплату допоміжних репродуктивних технологій, державних послуг  по усиновленню дитини;
  • витрати на переобладнання  транспортного засобу на використання біопалива;
  • витрати на будівництво (придбання) доступного житла.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема:

  • квитанціями;
  • платіжними дорученнями;
  • фіскальними або товарними чеками;
  • прибутковими касовими ордерами;
  • копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Отже, для реалізації права на податкову знижку фізичній особі -платнику податку необхідно заповнити та подати до 31 грудня року, наступного за звітним, декларацію про майновий стан та доходи та копії відповідних документів, що підтверджують понесені витрати. Бланки податкових декларацій та консультації по їх заповненню надаються платникам податку на їх запит безоплатно.

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації. 

Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через кібератаку не застосовуються 

25 липня 2017 року в газеті Голос України» №135 опублікований Закон України №2143-УІІІ від 13.07.2017 року «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків».

Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 26 липня 2017 р.).

Так, Законом № 2143 визначено, що штрафні санкції, передбачені п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, встановлених п. 201.10 ст. 201 ПКУ, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у ЄРПН не пізніше 31 липня 2017 року вважаються своєчасно зареєстрованими.

Тобто, всі податкові накладні/розрахунки коригування, які були складені  у період з 01.06.2017 року по 30.06.2017 року, вважаються своєчасно зареєстрованими за умови їх реєстрації не пізніше 31.07. 2017 року.

Відповідно штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації зазначених податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не застосовуватимуться.

Крім того, Законом № 2143 визначено, що штрафні санкції, передбачені п. 1202.1 ст. 1202 Податкового кодексу України, за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених ст. 231 ПКУ, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року вважаються своєчасно зареєстрованими.

Відповідно штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації зазначених акцизних накладних/розрахунків коригування у ЄРАН не застосовуються

Додати коментар


Захисний код
Оновити