Податкова інформує (19.01.2017)

Автор: Сергій Категорія: Податкова інформує Створено: Четвер, 19 січня 2017, 18:36

З 1 січня стартувала деклараційна кампанія – 2017

З початку 2017 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року.

За вибором платника податків декларації подаються за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

Звертаємо увагу, що поштою документи потрібно надсилати з повідомленням про вручення та з описом про вкладення не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання. Якщо ж декларація подається в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису, то надсилати її потрібно не пізніше закінчення останньої години граничного строку подання.

У разі необхідності платники зможуть отримати безкоштовні консультації і допомогу в заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи. Бланки декларацій надаються платникам податків безкоштовно.

Граничні строки подання декларації:

  • для громадян та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним. Останній день подання декларації за 2016 рік – 03.05.2017;
  • для підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування)  – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року). Останній день подання декларації за 2016 рік – 09.02.2017;

Також нагадуємо, що з 1 січня 2017 року запроваджується нова форма декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:

  • при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого ступеня споріднення тощо;
  • при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, операції з інвестиційними активами;
  • при отриманні іноземних доходів;
  • та в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

Обов'язок платника податку щодо подання декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:

  • від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
  • виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
  • від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до ІV розділу ПКУ;
  • у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Що нового очікує підприємців-загальносистемників з 2017 року

Жмеринська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області звертає увагу фізичних осіб –підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування, про суттєві зміни  в оподаткуванні  їхніх доходів.

З  1 січня поточного року у зв’язку із нововведеннями, внесеними Законом України 21.12.2017 року №1797 в статтю 177 Податкового кодексу, до доходу підприємця в сфері роздрібної торгівлі не включаються суми акцизного податку з реалізації підакцизних товарів.

Окрім того, до переліку витрат таких суб’єктів господарювання включаються суми ЄСВ, суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності ФОПа (за винятком ПДВ для фізособи-підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ,  акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб із доходу від господарської діяльності та податку на майно). До витратної частини можна також  додавати платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з його господарською діяльністю.

Варто звернути увагу на підпункт 177.4.5 Кодексу, в якому зазначені витрати, які не включаються до складу витрат підприємця. А саме, витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності ФОПа; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; а також витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення. Окрім того, не дозволяється включати до складу витрат – документально не підтверджені витрати.

Нововведеннями підприємцям надано право за власним бажанням нараховувати та включати до складу витрат амортизацію ОЗ та нематеріальних активів за умови ведення окремого обліку таких амортизаційних витрат.

Як виняток не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, а також витрати на ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

При цьому підприємці не мають право амортизувати ОЗ подвійного призначення, а саме земельні ділянки, житлову нерухомість і легкові та вантажні автомобілі. 

Про ставки нарахування ЄСВ для роботодавців у 2017 році

З 1 січня 2017 року набули чинності зміни до Закону № 2464, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність. Крім того, Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн, а мінімальна заробітна плата – 3200 грн.

Відтак, базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. З 2017 року у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).

Оскільки для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, крім фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), то мінімальна сума єдиного внеску для таких осіб за 2017 рік складає: з 01 січня – 704 грн (3200 х 22 відсотки).

Для фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку мінімальна сума єдиного внеску у 2017 році складає: з 01 січня 2017 року – 352 грн (3200 х 0,5 х 22 відсотки).

Водночас наголошуємо, що страховий стаж таким особам буде зараховуватись пропорційно сплаченому єдиному внеску.

Роботодавці нараховують єдиний внесок на суми нарахованої заробітної плати (доходу) найманим працівникам у розмірі 22% до визначеної бази нарахування єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Також Законом N 2464 визначено, що єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Відтак вищевказаний Закон передбачає, що єдиний внесок для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50% у загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Разом з тим, враховуючи зазначене, норма частини п'ятої ст. 8 Закону № 2464 щодо нарахування та сплати єдиного внеску із розрахунку не нижче встановленого розміру мінімальної заробітної плати на місяць не поширюється на заробітну плату інваліда, працевлаштованого за основним місцем роботи на підприємстві, де застосовується ставка 8,41 (5,5 або 5,3)%. Для зазначених працівників сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Варто зазначити, що роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, зарплату нижчу за мінімальну, але за умови, якщо сума нарахованої зарплати не менша, ніж частина від мінімальної зарплати, що припадає на фактично відпрацьований час.

Однак роботодавець розраховує суму ЄСВ як добуток розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата (дохід), і ставки ЄСВ незалежно від того, що працівник трудився неповний робочий день.

Під час нарахування зарплати (доходів) фізичним особам із джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

За якою формою подають податкову декларацію з 1 січня 2017 року сільськогосподарські товаровиробники?

Згідно з п.п 4 п. 2 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з 1 січня 2017 року втрачає чинність ст. 209 ПКУ, яка регламентувала умови застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (далі – спецрежим).

Починаючи із податкової звітності за перший звітний (податковий) період 2017 року сільськогосподарські товаровиробники (далі – сільгоспвиробники) подають до ДФС виключно податкову декларацію з позначкою «0110» за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, у якій відображатимуться розрахунки з бюджетом за усіма операціями такого сільгоспвиробника.

У разі якщо в сільгоспвиробника за результатами здійснення сільськогосподарської діяльності за останній звітний (податковий) період перебування на спеціальному режимі було задеклароване від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом (значення рядка 21 декларації), то такі суми податку, відповідно до п. 49 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, переносяться із податкової декларації з ПДВ із позначкою 0121 – 0123, 0130, поданої за останній звітний (податковий) період перебування на спецрежимі (грудень 2016 року/ ІV квартал 2016 року), до податкової декларації з ПДВ із позначкою 0110 (рядок 16.1) за перший звітний період 2017 року (січень 2017 року/ І квартал 2017 року).

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ уточнюючий розрахунок до податкової декларації подається за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, у разі виявлення починаючи з 01.01.2017 помилок, допущених у податковій декларації з ПДВ з позначками «0121» - «0123» за звітні (податкові) періоди до 01.01.2017, застосовуються норми ПКУ, чинні на дату виправлення таких помилок.

Зважаючи на те, що починаючи з 01.01.2017 скасовується дія спеціального режиму оподаткування сільгоспвиробників, уточнення показників податкових декларацій з ПДВ з позначками «0121» - «0123», здійснюється за формою уточнюючого розрахунку до декларації «0110».

При цьому якщо за результатами подання у 2017 році та надалі уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2017 збільшується позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, таке позитивне значення підлягає сплаті до бюджету у повному обсязі відповідно до норм ПКУ, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку.

Відповідні роз’яснення надані листом ДФС від 03.01.2017 № 8/7/99-99-15-03-02-17 «Про скасування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства».

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.20).

Додати коментар


Захисний код
Оновити